Будинок священика

Олена Конакова, Вікторія Черкаско

Розмір зображення: 683:438 піксел

Будинок священика, серед. 19 ст. (архіт., іст.). Вул. 1 Травня, 19. На червоній лінії забудови. Побудований 1860 – 63. Входив до комплексу споруд Свято-Покровського собору. За даними Куп’янського краєзнавчого музею, це був житловий будинок священика.

Цегляний, двоповерховий з боку вулиці та триповерховий з боку дворового фасаду. На похилому рельєфі, відстань від ділянки кол. Покровського собору невелика. Виконаний у простих класичних формах, характерних для невеликих споруд провінційних міст Російської імперії серед. 19 ст. Симетрію фронтального головного фасаду порушує парадний вхід на правому фланзі з масивним прямокутним піддашком, який негативно впливає на загальне сприйняття пам’ятки.

По вертикалі фасад розбитий на 3 частини: невеликий центральний ризаліт на 5 віконних осей та флангові частини – по 2 вікна. Всі віконні прорізи розмежовані пілястрами: на рівні першого поверху – рустованими; на рівні увінчувального карнизу – з пристінками, прикрашеними стилізованими «рушниками» з краплями. По горизонталі перший поверх головного фасаду відділений від другого 3-ма профільованими карнизами, стрічкою гут та спареними «дзеркалами» у підвіконних ділянках. Усі вікна прикрашені сандриками простої форми. Поверхня стіни головного фасаду тинькована, пофарбована, цоколь покритий шаром смоли. Бічні фасади виконані з червоної цегли, декоративне оздоблення стримане: профільовані карнизи та стрічки гут на фронтоні. На дворовому триповерховому фасаді міститься клітка сходів із входом, яка розташована у ризаліті, прикрашеному наріжними пілястрами, елементами геометричної форми, міжповерховими карнизами, протягнутими на ін. частину фасаду. Вікна оздоблені сандриками із замковими каменями.

До 1940-х рр. тут розміщувалися районні управлінські органи. З 24 жовт. 1941 по 24 черв. 1942 в цьому будинку функціонував Харківський облвиконком (на чолі з П. Свинаренком). Звідси здійснювалося керівництво роботою організацій районів, які ще не були окуповані. Постійно збиралася і узагальнювалася інформація про дії партизанських загонів у Харківській обл. Станом на 20 груд. 1941 всього було організовано 72 загони. Надавалася допомога Червоній армії, будувалися лінії оборони на території області, здійснювалося керівництво підпільної боротьби в окупованих населених пунктах Харківщини. У берез. 1942 випущено листівки із закликом до боротьби з окупантами, 1 квіт. 1942 розповсюджено звернення діячів науки і культури радянської України до українського народу, 17 лип. 1942 підготовлено зведення Українського штабу партизанського руху про бойові дії у Кегичівському і Сахновщинському районах та ін. З 24 жовт. 1942 в Куп’янську зосередилися обласні і республіканські управлінські органи. Тричі на місяць виходив випуск «Соціалістичної Харківщини» для районів, які ще не були окуповані ворогом. У куп’янських номерах обласної газети друкувалися письменники С. Сумний, Д. Косарик, К. Гордієнко.

Тепер у цьому будинку міститься відділ освіти Куп’янської районної державної адміністрації.

Джерела та література:

История городов и сел Украинской ССР: В 26 т. – К.: Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии АН УССР, 1976.

Харьковская область. Харьковщина в годы Великой Отечественной войны. Июнь 1941 – 1943 гг.: Сб. документов и материалов. – Х.: Прапор, 1965.

Кукса М. Куп’янщина в потоці історії: Історико-краєзнавчий нарис. – Х.: Гриф, 2000.

Куп’янську – 350. Історико-економічний огляд / Авт.-укл. А. Григоров. – Х.: Золоті сторінки, 2005.

Удовик І., Кукса М. Україна, Слобожанщина, Куп’янщина. – Куп’янськ: Друкар, 1998. – Кн. 1.

Інформаційно-довідковий ресурс «Помните нас» []

Будинок, що належав Свято-Покровському собору кін. 19 – поч. 20 ст. Харківська обл., м. Куп’янськ, вул. 1 Травня, 12 / Обласний комунальний заклад «Харківський науково-методичний центр охорони культурної спадщини»: паспорт об’єкта культурної спадщини; Путятін В. Д. – 16.05.2011.

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України: Харківська область. . – К.: 2018 р., с. 37 – 38.