Могила Шкарлетової М. С.

Валентина Марьонкіна

Могила Шкарлетової М. С., 2003 (іст.). Вул. 1 Травня, міське кладовище.

Шкарлетова Марія Савеліївна [03.02.1925, с. Кислівка, Куп’янський пов., Харківська губ. (тепер Куп’янський р-н, Харківська обл.) – 02.11.2003, м. Куп’янськ, Харківська обл.] – Герой Радянського Союзу (1945), гв. старшина медичної служби РСЧА. Народилася в робітничій родині. 1939 закінчила семирічну школу. Працювала на залізничній ст. Кислівка, пізніше в колгоспі ім. Н. К. Крупської. При підході німецьких військ до Куп’янського р-ну спробувала евакуюватись, але невдало – ворожі солдати перекрили дорогу в районі Луганська.

У Червоній армії з лип. 1943. Закінчила курси санінструкторів у м. Міллєрово. З жовт. 1943 на фронтах німецько-радянської війни 1941 – 45. Гв. старший сержант, санінструктор 2-го батальйону 170-го гв. стрілецького полку 57-ї гв. стрілецької дивізії (8-а гв. армія, 1-й Білоруський фронт). Відзначилася під час форсування (20 лип. 1944 р.) Західний Буг на захід від м. Любомля (Волинська обл.). Переправившись серед перших, вона винесла з поля бою 35 поранених солдатів і офіцерів зі зброєю, надала першу медичну допомогу, забезпечила їх евакуацію в тил. 1 серп. 1944 брала участь у п’ятиденному бою при форсуванні р. Вісла в районі м. Магнушев (Польща) не тільки як санінструктор, а і як боєць-автоматник: переправила через річку в тил бл. сотні поранених воїнів, у т. ч. кількох поранених німецьких солдатів, замінила загиблого кулеметника, захищаючи групу поранених бійців. За весь час війни вона винесла з поля бою та надала допомогу понад 400 радянським воїнам. Дійшла до Берліна. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 берез. 1945 М. Шкарлетовій присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Демобілізувавшись після війни, закінчила (1949) Куп’янську фельдшерсько-акушерську школу. З 1950 – медсестра Куп’янської районної лікарні. Двічі обиралася депутатом міської Ради депутатів трудящих, також народним засідателем суду та до складу міського комітету Червоного Хреста. Член ЦК профспілок медичних працівників. Нагороджена орденами Леніна (1945), Вітчизняної війни 1-го ст. (1985), Червоної Зірки (1944), медалями, у т. ч. Лігою Міжнародного Червоного Хреста – медаллю ім. Флоренс Найтінгейл (1965). 2004 Куп’янському медичному коледжу присвоєно ім’я Марії Шкарлетової. Почесний громадянин м. Куп’янська (2005).

Могила міститься в родинному похованні, на котрому встановлено прямокутну стелу з чорного граніту із заокругленим верхом, у верхній частині чолового боку якої награвійований фотопортрет М. Шкарлетової. Праворуч портрета – зображення медалі «Золота зірка Героя Радянського Союзу», нижче – інформативний напис. Ліворуч – могила її чоловіка, І. Петренка. Периметр поховання визначається металевою огорожею.

Джерела та література:

Безсмертя. Книга Пам’яті України. 1941 – 1945. – К.: Пошуково-видавниче агентство «Книга Пам’яті України», 2000.

Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь: В 2 т. – М.: Воениздат, 1988. – Т. 2.

Дикань А. П. Герои Харьковщины. – Х.: Харьков, 1998.

Книга Пам’яті України. Переможці. Харківська область: У 26 т. – Х.: Комунальний заклад Обласна пошуково-видавнича наукова редакція Книги Пам’яті України, 2008. – Т. 1.

Подвиги во имя Отчизны: Очерки о Героях Советского Союза – харьковчанах. – Х.: Прапор, 1974.

По Харьковщине: Харьков, Изюм, Змиевская ГРЭС, Купянск, Балаклейский гигант, Лозовая. Шебелинка: Путеводитель. – Х.: Прапор, 1977.

Удовик І., Кукса М. Україна, Слобожанщина, Куп’янщина. – Куп’янськ: Друкар, 1998. – Кн. 1.

История городов и сел Украинской ССР: В 26 т. – К.: Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии АН УССР, 1976. – Харьковская область.

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України: Харківська область. . – К.: 2018 р., с. 57.