Церква св.Флора і Лавра

Розмір зображення: 800:600 піксел

Фото Богдана Косаря 1 лютого 2015 р. з сайту

Церква св.Флора і Лавра 1904 р. (дерев.) [Шематизм єпархії Перемиської на 1925 р., с. 196].

Церква св.Флора і Лавра 1702 р. [Народна архітектура українських Карпат. – К.: 1987 р., с. 219].

Дерев’яна церква св.Флора і Лавра 1904 р. [Слободян В. Каталог існуючих дерев'яних церков України і українських етнічних земель. – Вісник ін-ту Укрзахідпроектреставрація, 1996 р., т. 4, с. 115].

с. Кульчичі (Кульчиці).

Самбірський.

Церква св. Флора і Лавра. 1904.

Найдавніші згадки про церкву датуються 1510 р. Стару, яка походила з XVII ст., відновлювали у 1752 р. Це була дерев’яна тризрубна одноверха будівля з рівноширокими зрубами. Наву вінчав чотиригранний наметовий верх з двома заломами, бокові зруби накривали трисхилі дахи з заломом. Над бабинцем була каплиця-емпора з відкритою аркадовою галереєю.

У 1904 році поряд розпочалося будівництво існуючої, також дерев’яної, старанням о. Дмитра Гординського, а стару у 1905 р. розібрано. Нова – хрещата в плані, увінчана на світловому восьмерику дзвонястою банею з ліхтарем і маківкою. 30 серпня 1935 р. в день св. Флора і Лавра її освятив перемиський владика Йосафат Коциловський. По другій світовій війні вона стояла зачиненою і використовувалася на склад зерна.

Центральний державний історичний архів України у Львові, фонд 146 Галицьке намісництво, опис 20, справа № 1551.

Центральний державний історичний архів України у Львові, фонд 159 Галицька фінансова прокуратура, опис 9, справа № 2040, 2041.

Драган М. Українські деревляні церкви. – Львів, 1937, c. 37, 47, 50, 56, 76.

«Український Бескид». – Перемишль – Львів, 1935, № 35.

Budzyński Z. Sieć parafialna prawosławnej diecezji Przemyskiej na przełomie 15 i 16 wieku. // Polska – Ukraina 1000 lat sąsiedstwa. – Przemyśl, 1990. – T. 1 – S. 135 – 155.

Джерело: Слободян В. Церкви України: Перемиська єпархія. – Льв.: 1998 р., с. 531 – 533.

Довідка на сайті