Скіфські кам'яні антропоморфні стели Кропивницького
Однією з найцінніших археологічних пам’яток Кропивницького є колекція скіфських кам’яних антропоморфних стел, що зберігається в Центральноукраїнському обласному краєзнавчому музеї. Колекція складається з шести стел, створених у скіфський час; сучасні дослідники Ірина Козир та Кирило Панченко характеризують її як найбільшу в Україні колекцію скіфських антропоморфних стел. Стели зображують переважно знатних воїнів і містять рельєфні зображення зброї, предметів одягу та сакральних атрибутів.
Історія колекції тісно пов’язана з Володимиром Миколайовичем Ястребовим (1855–1898) — істориком, археологом та етнографом, який працював у Єлисаветграді й фактично стояв біля витоків музейної та археологічної справи міста. Перші стели потрапили до музейної збірки ще наприкінці XIX століття. Зокрема, серед них були пам’ятки із Станишиного (нині Сокільники) та Ерделівки (нині Гаївка).
Згодом до колекції увійшли стели, пов’язані також із Медеровим, Куцеволівкою, Новосавицьким (район сучасної Інгуло-Кам’янки), а одна зі статуй має невстановлене походження. Таким чином, зібрання має особливу цінність для вивчення саме скіфської археології Центральної України та території сучасної Кіровоградщини.
Стели прийнято називати «скіфськими бабами», однак ця народна назва є неточною. У колекції Кропивницького переважають антропоморфні образи чоловіків-воїнів. На камені передано характерні деталі озброєння та спорядження, що дозволяють реконструювати окремі елементи скіфської військової культури. За сучасною інтерпретацією, такі стели були пов’язані з поховально-меморіальною традицією та репрезентували сакралізований образ воїна, предка або героя.
Особливо цікава історія самого музейного експонування. У 1930-х роках дві стели вже стояли біля входу до музею, сприймаючись як своєрідні «вартові» історії міста. Пізніше їх переміщували, а в 1980-х роках під час облаштування музейного подвір’я частину скульптур забетонували, внаслідок чого нижні частини рельєфів опинилися під бетоном. Дослідники звертають увагу й на негативний вплив міського середовища — атмосферних опадів, перепадів температури та забруднення — на стан каменю.
У 2025–2026 роках колекція отримала нове наукове опрацювання. Археологи Ірина Козир та Кирило Панченко підготували науково-популярне видання «На сторожі віків. Скіфські кам’яні антропоморфні стели Центральноукраїнського обласного краєзнавчого музею». Книга містить описи всіх шести стел, відомості про їхнє походження та дослідження їхнього місця в матеріальній і духовній культурі скіфів. Видання вийшло накладом 100 примірників і має 52 сторінки.
Таким чином, шість скіфських стел біля краєзнавчого музею є не просто окремими археологічними експонатами, а унікальним комплексом пам’яток скіфської доби, безпосередньо пов’язаним з археологічною історією Кіровоградщини та становленням музейної справи Єлисаветграда. Для сучасного Кропивницького ця колекція є одним із найважливіших матеріальних свідчень давньої історії міста та регіону.
Джерела:
З перших уст. «На сторожі віків: у кропивницькому музеї презентували унікальне видання». 13.05.2026.
Adjamka. «Скіфські баби: одна з визначних українських колекцій про лапідаріум тільки мріє».
Підготував Іван Парнікоза