Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ненавистю і безоглядною боротьбою прийматимеш
ворогів твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

Декоративне панно «Ливарники»

Наталя Мархайчук

Декоративне панно «Ливарники»

Розмір зображення: 683:408 піксел

Декоративне панно «Ливарники», 1981 (мист.). смт Ківшарівка, просп. Перемоги. На ПК ім. Кошелєва. Будинок культури, побудований за типовим проектом, розробленим у 1-й пол. 1970-х рр. у ЦНДІЕП ім. Б. Мезенцева; зводився як художня домінанта центральної частини селища. 28 верес. 1981 відбулося урочисте відкриття. 2007 отримав статус Палацу культури; тоді ж йому було присвоєно ім’я В. І. Кошелєва.

Фасади будівлі виконані у притаманних періоду 1970 – 80 рр. формах з використанням елементів конструктивізму. Вітражне скління витягнутого триповерхового об’єму розчленоване пілонами; парадний вхід заглиблений та акцентований масивним піддашшям.

Простоту і лаконізм споруди увиразнює розміщене на сценічній коробці панно «Ливарники», яке тематично пов’язане з її функціональним призначенням. Виконане творчою бригадою з художніх майстерень, які входили до Харківського відділення СХУ. Розміри: 3,0 × 10,0 м.

Загальну композицію складають сцени, що створюють типізований образ трудового колективу ливарників в робочий час та під час дозвілля. Центральна сцена змальовує працю ливарників у цеху.

Темою лівої сцени є спорт, який був не лише обов’язковим елементом «здорового образу життя» радянського трудівника, але й невід’ємною частиною комуністичного виховання «здорової нації». Група з 5 молодих фізкультурників, зображених у просторі умовного спортзалу, візуалізує народжений «культом спорту» радянський фізкультурний рух, за яким кожне підприємство (фабрика, завод, виробництво) мало свій т. зв. «колектив фізичної культури».

На правому фрагменті – «культурний» відпочинок робітників, презентований в алегоричній формі (через «предметну» символіку, що апелює до асоціативного сприйняття). Розкриті книги у книгозбірні засвідчують потяг радянських робітників до знань; постать юнака з планшетом, як і фігури в театральних (сценічних) костюмах – потяг до творчості.

Художня мова панно плакатна. Риторично-пропагандистський характер поглиблюють позбавлені індивідуальних рис серйозні (навіть на момент відпочинку) обличчя, фронтальні «відкриті» ракурси, ритміка статичних постатей та колористичних мас. Панно, яке є емоційним та інформативним центром споруди, виконує функцію завуальованого радянського пропагандистського програмування населення крізь відповідне оформлення і належне функціонування самих будинків культури, які були центрами просвітницької, політичної та культурно-масової роботи.

Джерела та література:

Куп’янську – 350: Історико-економічний огляд / Авт.-укл. А. Григоров. – Х.: Золоті сторінки, 2005.

Технический проект Дома культуры с залом на 1200 мест в поселке Купянского Чугунолитейного завода Харьковской области: В 2-х т. – Х., 1970.

Касаткин П. В. В степи под Купянском: Историко-документальный очерк. – Купянск, 1999.

Шлях від хутора до сучасного селища. – Куп’янськ, 2015.

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України: Харківська область. . – К.: 2018 р., с. 32.