Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Будь гордий з того, що Ти є спадкоємцем боротьби за славу Володимирового тризуба

Богдан Хмельницький

?

2000 р. Пам’ятки архітектури та містобудування України

Верхня Польська брама розташовується в північній частині острова Старого міста, сполучаючись з Нижньою Польською брамою дорогою, яка з боку правого берега річки обмежувалася оборонним муром. На трасі дороги розмішувалась Середня брама, реконструйована у 18 – 19 ст. Комплекс складається з башти Стефана Баторія, напівбашти, оборонних мурів та Турецького бастіону.

Башта Стефана Баторія споруджена 1564-1566 рр. на основі давньої міської брами, що походить, ймовірно, з 13 ст. (дослідження Є.Пламеницької). Обороняла значну ділянку дороги, що піднімалася вгору схилом від Нижньої Польської брами, та контролювала північну частину каньйону Смотрича. Роботами зі спорудження башти керував начальник кам’янецьких фортифікацій М.Галичанин (М.Влодек). Роботи виконував майстер-муляр А.Магро. За описом 1566 р., башта завдовжки 20,3 м, завширшки 19,1 м та заввишки (з дахом) 25,5 м мала п’ять ярусів і стіни завтовшки 2,3 м. Башта була підковоподібною в плані, зі стовпом, на який спиралися конструкції даху.

Одночасно з баштою вздовж північного пруга скель було зведено оборонний мур завдовжки 46 і заввишки 4,4 м з двома бойовими ярусами.

У 1585 р. башту реконструювали, добудувавши з півдня, з боку міста прямокутний у плані об’єм на всю її висоту, а зі сходу та заходу – двоярусні, прямокутні в плані прибудови під односхилими дахами. У західній частині влаштовано високо піднятий над рівнем дороги проїзд зі стрілчастим склепінням, до якого вела дерев’яна естакада. Башта набула нового двонаметового завершення. Оборонний мур, зведений ни попередньому етапі, було добудовано, внаслідок чога він охопив усю північно-східну частину острова. Йогв довжина сягала 140 м. Роботи виконувалися під керівництвом начальника кам’янецьких фортифікацій М.Бжевського за наказом польського короля Стефана Баторія, тому брама і башта дістали назву Королівської, або Баторієвої. У роботах брав участь військовий інженер та придворний будівничий Стефана Баторія К.Рудольфіно. Башта була двічі відремонтована в XVII ст. ремісничим цехом кушнірів (звідси інша назва – Кушнірська). У 2-й половині XVII ст. відновлено високий дах у вигляді двох спарених наметів. У 70-80-х роках XVIII ст. комендант фортеці Ян де Вітте надбудував башту двома ярусами, переробивши дах на двосхилий; після цього вона дістала назву Семиповерхової.

Основний семиярусний, з великими льохамф об’єм башти в плані являє собою дещо скошенйщ прямокутник (27,5:17,8..13,5 м) з підковоподібною північною частиною. Зі сходу та заходу до нього прилягають прямокутні в плані двоярусні об’єми під односхилими дахами. У західному об’ємі влаштовано арковий проїзд, на північному фасаді якого простежується замурована стрілчаста арка давнішого проїзду, а на південному вмуровано дві пам’ятні плити. Два верхні яруси башти відокремлені білокам’яним гуртом. Інтер’єр об’єму розчленований по поздовжній осі двома масивними, квадратними в плані (розмір сторони – 2,3 м) стовпами, які піднімаються на висоту чотирьох ярусів. У 1-му, 4-му та вищих ярусах стовпи з’єднані системою арок, що утримують балкові перекриття. На фасадах отвори бійниць облямовані білокам’яними тесаними блоками. На південному фасаді первісні бійниці перероблено на вікна.

У 1955 р. на башті проведено консерваційні роботи (архітектори – М.Дзядик, П.Юрчук).

Джерело: Пам’ятки архітектури та містобудування України. – К.: Техніка, 2000 р., с. 262 – 263.