2007 р. Археологи занепокоєні аматорськими розкопками закарпатських монахів

Дата: 12.06.2007

Проти самовільних розкопок залишків монастиря 15 ст. у селі Грушево Тячівського району на Закарпатті, які проводять монахи Грушівського монастиря архангела Михаїла, виступили професійні археологи. Про це повідомляє UA-REPORTER.

Директор Закарпатської філії рятівної археологічної служби Інституту археології України Олександр Бандровський 9 червня під час виїзного засідання Ужгородського прес-клубу застеріг, що самовільні розкопки є порушенням законодавства України про охорону археологічної спадщини. За такі дії передбачена кримінальна відповідальність – від 3 до 8 років ув’язнення.

Олександр Бандровський наголосив, що існують чіткі правила для проведення розкопок. Наприклад, віднайдені людські кістки при контакті з сонячним промінням втрачають можливість засвідчити через експертизу хоча б приблизний вік поховання.

Монахи, які проводять розкопки, апелюють до документу, виданого обласним управлінням культури, у якому йдеться про те, що територія монастиря не становить історичної цінності і може бути забудована.

Залишки монастиря, зруйнованого у кінці XV століття, монахи виявили близько місяця тому на галявині поблизу нової будівлі монастиря. У ході розкопок знайшли предмети побуту, а також рештки людських скелетів, серед іншого – і череп, прострелений стрілою у скроневу кістку. Розкопки старого храму монахи розпочали, сподіваючись розкрити монастирські таємниці минулого та відкрити історію для сучасників, можливо, зробити зі знахідки туристичну принаду.

Настоятель діючого монастиря архимандрит Стратонік стверджує, що монахи дбають про історичну спадщину Грушева. Він стверджує: «Знайдені нами предмети цінніші від золота, бо це наша історія, наше життя». Настоятель також розповів, що під час служіння у Вільнюсі, він був присутній при фахових розкопках та брав участь у реставрації віднайдених пам’яток.

Олександр Бандровський повідомив, що згадана місцина уже була досліджена археологами Ужгородського національного університету 1997 року разом з румунськими дослідниками: знахідка документально описана і законсервована. Проте монахи вважають, що старі мури не повинні залишитися під землею, а бути доступними для відвідувачів Грушева. Для безпеки вони пропонують засклити місце розкопок спеціальним ковпаком.

Директор Закарпатської філії рятівної археологічної служби Інституту археології України також повідомив, що залишки монастиря намагаються використати у політичному контексті представники русинського руху, нібито знаходячи у цьому підтвердження окремішності русинів від українців та їх походження від кельтів.

Археолог наголосив й на інших проблемах галузі: три року тому у закарпатському краї було ліквідовано управління охорони археологічної спадщини. Але згідно з законом жоден землевідвід не повинен обійтися без висновку професійних археологів про відсутність на цьому місці цінних матеріалів.

Історію ж із Грушівським монастирем, як пообіцяв Олександр Бандровський, бере під фаховий контроль Ужгородський національний університет та його спеціалісти.

Довідка РІСУ: У стародавньому монастирі, який існував у Грушево, була перша руська друкарня, а також школа. За словами історика Євгена Перфецького, монастир існував до XIV ст., а давнім його вважали ще в 1391 р., коли царгордський Патріарх Антон надав монастиреві привілей самоуправи. Таким чином, монастир отримав право здійснювати духовну владу в Мараморощині.

1556 року обитель була підпорядкована Мукачівській єпархії. Остаточна руйнація монастиря відбулася в 1670-роках, як результат частих турецько-татарських нападів. Монастирське майно ще довго значилося в описах марамороських монастирів XVIII. Нині на місці монастиря стоїть кам’яний хрест. Розкопки монастиря розпочалися 1997 року, коли науковці Ужгорода та Бая Маре (Румунія) віднайшли фундамент і підвальне приміщення монастиря.

Джерело: RISU