2000 р. Церкви України: Закарпаття

Грушево Тячівський район

У Грушеві був один з найдавніших монастирів Мараморошу (письмові згадки належать до XIV ст.), в якому існувала перша руська друкарня, а також школа. Історик Євген Парфецький стверджував, що монастир існував ще до XIV ст., а вважали його давнім вже в 1391 p., коли царгородський патріарх Антон надав йому привілей самоуправи на прохання воєвод Балиці та Драґія, які були щедрими ктиторами цієї обителі, що таким чином набула права здійснювати духовну владу в Марамороші. Вибирати ігумена мали право лише нащадки Балиці і Драгія. Монастир утримував священичу школу і згодом мав закласти друкарню. У 1556 р. обитель була підпорядкована Мукачівській єпархії. У 16 – 17 ст. Грушівському монастиреві дошкуляли протестантські князі Семигороду, до якого належала тоді Мараморощина, і часті турецько-татарські напади, що призвело монастир до остаточної руїни в 1670-х роках, а його майно ще довго значилося в описах марамороських монастирів XVIII ст.

Нині на місці монастиря стоїть кам’яний хрест. У 1997 р. вченими Ужгорода та Бая-Маре (Румунія) розкопано фундамент і підвальне приміщення монастиря.

Джерело: Сирохман М. Церкви України: Закарпаття. – Льв.: 2000 р., с. 544 – 545.