Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Пімсти смерть великих лицарів

Богдан Хмельницький

?

Пам’ятки археології

Петро Гавриш, Віктор Приймак

Поселення багатошарове (археол.). За 0,5 км на північний захід від центру с. Грунь, розташоване на краю плато, на правому корінному березі р. Грунь, у витоках глибокої балки.

Виявлене та обстежене у 1986 П.Гавришем.

Розташоване на краю плато, поверхня поселення рівна, розорюється. Висота над заплавою становить 0,5 – 0,6 м. Площа поселення – близько 10 – 12 га. На поверхні знайдені фрагменти скіфської та черняхівської гончарної кераміки.

[Гавриш П. А. Отчёт о полевых археологических разведках Полтавской Левобережной скифской экспедиции Полтавского пединститута в 1986 г. / П. А. Гавриш // Архів ІА НАНУ. – С. 5.]

Поселення, ранній залізний вік (археол.). На південно-західній околиці села, в урочищі Царина. Займає гостроконечний мисоподібний виступ правого корінного берега р. Грунь.

Виявлене у 1986 П.Гавришем. Обстежене Є.Осадчим у 2003.

Потужність культурного шару становить 0,6 – 0,7 м, він частково зруйнований будівлями цегельного заводу та кар’єрами. При обстеженні П.Гавришем знайдені фрагменти посуду скіфського часу, глиняне пряслице та заготовка з рогу корови. Дослідник селище датує 7 – 6 ст. до н. е. У 2003 при огляді поселення виявлений новий кар’єр, у стінці якого простежується профіль ями в перетині прямокутної. Заповнення – чорнозем, перемішаний з вугіллям та великими фрагментами ліпного посуду.

[Гавриш П. А. Отчёт о полевых археологических разведках Полтавской Левобережной скифской экспедиции Полтавского пединститута в 1986 г. / П. А. Гавриш // Архів ІА НАНУ. – С. 6-8; Приймак В. В. Звіт про археологічні розвідки для «Зводу пам’яток історії та культури» на території Охтирського району Сумської області у 2003 р. / В. В. Приймак, Є. М. Осадчий, Ю. М. Берест // Архів ІА НАНУ. – ф. е. 2003/140. – С. 5.]

Поселення, ранній залізний вік (археол.). За 1,0 км на північний схід від с. Грунь на правому березі пересихаючої р. Грунь.

Відкрите П.Гавришем у 1986. У 2003 обстежене Є.Осадчим.

Займає невеликий мисоподібний виступ, утворений корінним берегом та довгим яром. Місцевість відкрита, розорюється. Поверхня селища має невеликий нахил в бік річки. Висота поселення над рівнем заплави становить 35 – 40 м. Знахідки з розвідок П.Гавриша сконцентровані вздовж берегової лінії та частково на лівій стороні яру. На поверхні селища простежуються ділянки, грунт яких виділяється сіруватим відтінком, що може говорити про наявність в ній попелу. Таких ділянок нараховано 5. Вони не підвищуються над горизонтом, але простежуються в плані. Діаметр – від 30 до 40 м. Знахідок на зольниках зібрано більше, ніж на інших ділянках. Розміри поселення – 350 х 100 м. Поселення датується 7 – 6 ст. На момент огляду восени 2003 з’ясовано, що поселення розорюється.

[Гавриш П. А. Отчёт о полевых археологических разведках Полтавской Левобережной скифской экспедиции Полтавского пединститута в 1986 г. / П. А. Гавриш // Архів ІА НАНУ. – С. 3-4; Приймак В. В. Звіт про археологічні розвідки для «Зводу пам’яток історії та культури» на території Охтирського району Сумської області у 2003 р. / В. В. Приймак, Є. М. Осадчий, Ю. М. Берест // Архів ІА НАНУ. – ф. е. 2003/140. – С. 5.]

Поселення, черняхівська культура (археол.). На північно-західній околиці села, в урочищі Комаращина Гора та займає гостроконечний виступ правого корінного берега р. Грунь.

Виявлене та обстежене у 1986 П.Гавришем.

Поверхня горизонтальна, рівна, розорюється. Потужність культурного шару становить 0,6 – 0,7 м, частково зруйнований будівлями 19 – 20 ст. Розміри селища – 200 х 100 м. При зачистці на поверхні знайдені фрагменти ліпної та гончарної черняхівської кераміки та залізний ніж поганої збереженості.

[Гавриш П. А. Отчёт о полевых археологических разведках Полтавской Левобережной скифской экспедиции Полтавского пединститута в 1986 г. / П. А. Гавриш // Архів ІА НАНУ. – С. 5-6.]

Курганний могильник (археол.). 1,5 км на південь від с. Грунь на лівому березі р. Грунь.

Виявлений П.Гавришем у 1986, обстежений у 2003 Є.Осадчим.

Складається з 1 кургану та 2 майданів. Насипи оборюються, частково зруйновані. Найкраще зберігся найвищій курган – на його вершині залишки бліндажу часів Великої Вітчизняної війни. Висота кургану 5,5 м, майданів 4,0 – 4,5 м, діаметр 45 – 55 м. На момент обстеження у 2003 р. насипи задерновані. Розкопки не проводились.

[Гавриш П. А. Отчёт о полевых археологических разведках Полтавской Левобережной скифской экспедиции Полтавского пединститута в 1986 г. / П. А. Гавриш // Архів ІА НАНУ. – С. 8 – 9; Приймак В. В. Звіт про археологічні розвідки для «Зводу пам’яток історії та культури» на території Охтирського району Сумської області у 2003 р. / В. В. Приймак, Є. М. Осадчий, Ю. М. Берест // Архів ІА НАНУ. – ф. е. 2003/140. – С. 5.]

Курганний могильник (археол.). На східній околиці села, біля кладовища і частково на території останнього, більшою частиною на полі та садибах села. Розташований на схилі плато правого корінного берега р. Грунь.

Виявлений В. Приймаком у 2006.

Складається із 9 насипів, майже всі розорюються. На частині курганів спостерігається наявність глиняних викидів із поховальних ям, що вказує на необхідність їх датування РЗВ. Витягнутий у широтному напрямку; задерновані насипи крутосхилі, розорювані – з похилими полами. В плані більшість насипів кругла, але є й витягнуті, діаметр насипів 20 – 40 м, висота 0,6 – 2,5 м. Кургани розорються, розкопки не проводилися.

[Звіт про археологічні розвідки ІКЗ «Більськ» на території Більського городища і його округи у 2005 – 2006 рр. / В. В. Приймак, О. В. Коротя, А. І. Охріменко, О. В. Сидоренко // Архів ІА НАНУ. – С. 11.]

Курганний могильник (археол.). На південній околиці села, за 1,2 км на південний схід від останнього, за 0,5 км на схід від дороги з твердим покриттям від с. Куземин до с. Грунь. Розташований на схилі плато лівого корінного берега р. Грунь, зліва від грунтової дороги від названої дороги з твердим покриттям до с. Рубани. Крім того, через територію могильника проходить ЛЕП.

Виявлений В. Приймаком у 2006.

Складається з 6-ти курганів та 2-х майданів. Витягнутий у широтному напрямку; задерновані насипи крутосхилі, розорювані – з похилими полами. У плані всі насипи круглі, діаметр – 20 – 30 м, висота – 0,5 – 4,5 м, діаметр майданів – 35 м. висота – 3,0 – 4,5 м. Могильник частково розорюється, частково задернований.

[Звіт про археологічні розвідки ІКЗ «Більськ» на території Більського городища і його округи у 2005 – 2006 рр. / В. В. Приймак, О. В. Коротя, А. І. Охріменко, О. В. Сидоренко // Архів ІА НАНУ. – С. 13-14.]

Курганний могильник (археол.). За 2,0 км на південний схід від південної околиці села, за 0,3 км на схід від східного краю могильника № 1 (за 0,25 км на схід від лісосмуги). Розташований на плато лівого корінного берега р. Грунь.

Виявлений В. Приймаком у 2006.

Складається із 3-х насипів, два із них, розташовані північніше, за 5 – 60 м зліва від грунтової дороги до с. Рубани, розорюються (№ 2 – 3). Третій, розташований справа від дороги до с. Рубани (№ 1), приблизно за 0,2 км на південний захід, заріс травою. Розміри насипів: № 1 – діаметр 40 м, висота – 1,2 м; № 2 – 40 м, висота – 1,7 – 2 м; № 3 – 20 м і 0,3 м відповідно. Могильник належить до числа нововиявлених. Ще один насип, який не оглядався, знаходиться за 0,7 км на південний схід, від кургана-1, неподалік повороту грунтової дороги на с. Рубани до с. В’язового (за 0,4 км на південний захід від останнього).

[Звіт про археологічні розвідки ІКЗ «Більськ» на території Більського городища і його округи у 2005 – 2006 рр. / В. В. Приймак, О. В. Коротя, А. І. Охріменко, О. В. Сидоренко // Архів ІА НАНУ. – С. 14.]

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 874 – 876.