2018 р. Звід пам’яток України

Садиба Вільгів ХVІІІ ст. – початку ХХ ст.

На думку дослідника Троневича П. А., садибу Вільгів було засновано у 1711 р. Вона складалася із декількох будинків, господарських споруд, саду, парку, водойми і огорожі з воротами. Лише окремі будівлі садиби вбереглися від руйнувань.

В’їздом у маєток слугував двоповерховий будинок з в’їзною брамою посередині, який зберігся до наших днів.

З малюнків Казиміра Войняковського (1797 р.) і Наполеона Орди (1870 р.) дізнаємося про житловий палац власників садиби. Це був великий девятиосевий двоповерховий будинок з трьохосевим центральним ризалітом, подібний за архітектурою до надбрамного. Між прямокутними вікнами і по кутах виділялися пілястри. Другий поверх оздоблений вікнами з напівкруглим закінченням. Палац мав чотирискатний ламаний дах із заломами. На фронтоні було розміщено герб Вільгів − Єдиноріг та скульптуру людини з посохом.

Дослідники роблять припущення, що це фігура святого Йосипа – ангела Юзефа Ярузельського, фундатора будинку. Відомо, що у 1870 р. палац вже був зруйнований.

На теритоії сабиди було зведено ще один будинок. Він мав чотирьохскатний дах і, ймовірно, виконував роль флігеля. Згодом до задньої частини будинку Вільги добудували двоповерхову концертну залу. Наприкінці ХІХ ст. її розібрали. У ложі другого поверху розміщувався оркестр. Частину будинку займала оранжерея. У міжвоєнний період флігель слугував помешканням для власників садиби. На місці концертної зали та оранжереї добудували нове крило з дахом у стилі бароко. Прибудова мала портик з шістьма колонами, які підтримували балкон. Тоді ж було змінено інтер’р усієї будівлі.

Ворота щоденного в’їзду були збудовані у вигляді мурованої арки завершеної фронтоном з маківкою та двома меншими маківками по боках. Біля воріт в огорожі стояв одноповерховий будиночок прямокутної форми з чотирьохскатним дахом. Ймовірно у ньому жив садівник. Садибу оточував низький мурований мур з високими штахетами.

На території садиби в Голобах до Другої світової війни розміщувався ландшафтний парк площею понад 10 га. У парку росли липи, пірамідальні італійські тополі та ялини, надвіслянські тополі, каштани, дуби, клени, акації.

Під час двох світових воєн будівлі садиби Вільгів не зазнали руйнувань.

У 1950 р. у садибі Вільгів проводилася районна народногосподарська виставка. Згодом в її будинках розміщалися: будинок культури, військовий шпиталь, лікарня, будинок дітей-інвалідів, дитячий будинок-інтернат. На території садиби збудували декілька нових споруд. Значно зменшилася площа парку.

У 1979 р. садибу Вільгів було включено до Державного реєстру пам’яток містобудування та архітектури України. У 1982 р. була розроблена охоронна зона пам’ятки архітектури національного значення Садиби Вільгів.

У 1989 р. дитячий будинок-інтернат закрили. У будівлі садиби запланували розмістити профілакторій колгоспу «Дружба». Але задум не було реалізовано. У1990-х рр. деякі будівлі інтернату були самовільно розібрані місцевими жителями. Проте садибу Вільгів вдалося врятувати.

У 2006 р. в’їздну браму садиби було передано релігійній громаді церкви святих Апостолів Петра і Павла УПЦ КП. Прихожани будівлю відремонтували й використують як культову споруду.

Садибний будинок, колишній флігель та парк перебувають без догляду і вимагають реставрації.

Джерела та література:

Гарбарук А. Палац Вільгів у Голобах // Monitor Wołynski. – № 9 (89). − 11 липня 2013 р. – С. 16;

Гарбарук А. У Голоб іменини // Вісник і К. − № 20 (1051). – 19 травня 2016 р. − С. 3;

Пасюк І. М., Марчук В. П. Голоби : історико-краєзнавчий нарис. – Луцьк : Надстир’я, 2007. – С. 16-20;

Теодорович Н. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. Том V. Ковельский уезд / Николай Теодорович. – Почаев : Типография Почаево-Успенской Лавры, 1903. – С. 421-422.

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. Волинська область. . – К.: 2018 р., с. 267 – 270.