Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Здобудеш Українську державу
або згинеш у боротьбі за неї!

Богдан Хмельницький

?

Кляштор кармеліток

Кляштор кармеліток

Розмір зображення: 895:559 піксел

Костел та монастир кармеліток 1660 р. [Постанова Ради міністрів УРСР “Про доповнення списку пам’яток містобудування і архітектури УРСР, що перебувають під охороною держави” № 442 від 6.09.1979 р.].

Монастир кармеліток 1630 – 1686 рр. (вул.Шевченка, 51) [Державний реєстр національного культурного надбання: пам’ятки містобудування і архітектури України (проект). – Пам’ятки України, 1999 р., № 2-3].

КАРМЕЛИТОК МОНАСТЫРЯ КОМПЛЕКС (ул. Шевченко). Состоит из костела, 1630 г., и келий, 1686 г. Оба здания соединяются боковыми фасадами, образуя единую линию парадного фасада.

Костел построен в стиле раннего барокко. Трехнефный, четырехстолпный, средний неф перекрыт крестовыми сводами, боковые – полуциркульными сводами на подпружных арках. Главный южный фасад был расчленен пилястрами, завершен треугольным фронтоном.

Кельи примыкают к восточному фасаду костела, имеют Г-образную конфигурацию плана, двухэтажные. По главному фасаду проходит открытая аркада-галерея. Главный вход оформлен барочным порталом, верхняя часть композиции которого состоит из трех лепных ваз. Этот же мотив повторен в оконных сандриках второго этажа.

Территория бывшего монастыря окружена невысокой кирпичной оградой с трехпролетными воротами, расположенными по пространственной оси главного фасада келий. Композиция ворот состоит из шести квадратных в сечении пилонов, оформленных пилястрами, форма капителей которых с импостами и венчающими шарами напоминает декоративные барочные вазы.

Комплекс занимает видное место среди архитектурных ансамблей Украины периода раннего барокко. [Памятники градостроительства и архитектуры УССР. – К.: Будівельник, 1985 г., т. 3, с. 303)

Костел збудовано на кошти Анастасії Чарнецької, келії – на кошти Теофілії Любомирської. Перебудови 19, 20 ст. [Рычков П.А. Дорогами южной Ровенщины. – М.: 1989 г., с. 138-140].

За Російської імперії (мабуть, від 1832 р.?) – православний монастир св. Йова Почаївського, перебудований у московсько-православному дусі.

За поляків у 1920-30-х роках ці московсько-православні надбудови було знято.