Церква Покрови

Боронява. Церква Покрови пр. богородиці, 1888 р. Світлина 1999 р. Джерело: Сирохман М. Церкви України: Закарпаття. – Льв.: 2000 р., с. 399.

Боронява Хустський район

Церква Покрови пр. богородиці. 1888. (УПЦ)

У селі стоїть кам’яна церква базилічного типу з бароковою вежею на західному фасаді. Землю для церкви дав Федір Клованич, а почали її будувати монахи та місцеві жителі в 1847 р. Близько 1866 р. йшлося про причетність до спорудження церкви тодішнього хустського пароха, а пізніше єпископа Іоана Пастелія.

У 1888 р., на свято Різдва Богородиці, дочірній храм Боронявського монастиря було благословлено, але він був без вежі та іконостаса і без жодних прикрас аж до 1902 р. Велику роль у спорудженні храму відіграв Микола Кучерявий, що був головою села та куратором упродовж 42 років.

З майстрів запам’ятався Юрій Клованич, із жертвувачів – Лемко, Дикун, а Баняс дав багато дерева на дахову конструкцію. Спочатку дахи були вкриті дранкою, аз 1910 р. – бляхою. Іконостас зробив Василь Фірцак. Художник з Львівщини Антон Пилиховський позолотив іконостас, намалював ікони і розписав стіни церкви. Закінчену церкву урочисто посвятив 4 лютого 1906 р. о. Іоан Басков разом з ігуменом монастиря о. Матвієм Врабелем та парохом Сокирниці Петром Медвецьким.

Як розповідає дяк Іван Клованич – правнук М. Кучерявого та Ф. Клованича, велику роль у будівництві відіграли монахи-василіяни ігумен Лупіш та намісник Гавріш, що першими служили у храмі.

У 1927 р. під час бурі зірвало з дахів бляху і церкву довелося перекривати. Того ж року відлито 500-кілограмовий дзвін на замовлення куратора Щадея, інший дзвін походить з 1802 р.

У 1979 р. зроблено прибудову. У 1980 р. Василь Теґза з Хуста оновив іконопис і настінне малювання, а в 1983 – позолочено іконостас.

Джерело: Сирохман М. Церкви України: Закарпаття. – Льв.: 2000 р., с. 398 – 399.