2009 р. У Криму відкопали стародавню столицю скіфів
Дата: 26.09.2009
Це відкриття стало головною сенсацією археологічного сезону розкопок у Криму. Як припускають учені, їм пощастило виявити в степу кримського півострова, за 60 км. від Сімферополя, стародавню столицю Скіфії. Досі була відома тільки одна скіфська столиця – вона знаходилася на місці сучасного Сімферополя і називалася “Неаполі”, тобто “нове місто”, пов’язане з діяльністю царя Скілура і його нащадків.
“Ми знаємо багато скіфських поселень, десятки тисяч курганів, але пам’ятників такого масштабу і статусу давно вже не знаходили, – коментує відкриття директор Кримської філії Інституту археології НАН України Віктор Миц. – Ми знайшли адміністративний і культурний центр кримської Скіфії принаймні III століття до нашої ери, яке впливало на весь регіон!”
Експедиція Кримської філії Інституту археології НАН України декілька років працювала в районі одного з найбільших в Євразії некрополів, досліджуючи околиці комплексу курганів Беш-Оба, поки не наткнулися в степу недалеко від Білої скелі (Ак-кая) на руїни стародавніх споруд.
Саме на Білій скелі раніше були виявлені найвидатніші скіфські могильники – царські кургани. Виявилось, що і резиденція скіфських царів – зовсім близько.
Розвідувальні розкопки вивели археологів замість середньовічного культурного шару відразу ж на дуже цікавий античний – були відкриті стіни, башти, приміщення, святилища, шари пожеж. Порівняння планів розкопок з аерофотознімками і зйомкою з космосу показали, що знайдено велике місто з фортецею, яке існувало на два сторіччя раніше, ніж Неаполь Скіфський.
“Особливий інтерес представляє той факт, що це – фортеця, розквіт якої припадає на III століття до н.е., – пояснює керівник Предгірної експедиції, заввідділом греко-варварскої археології Юрій Зайцев. – А це час, за низкою обставин, до цих пір залишається білою плямою в історії Північного Причорномор’я. Тоді, після розпаду Імперії Олександра Македонського почалися війни і переділ територій, які призвели до нестабільності і в Чорноморському басейні, і в Азії, і в Середземномор’ї”.
За фрагментами кладки фахівці легко визначають архітектуру міста. Воно займало площу близько 10 га, і не раз переживало облоги і пожежі. Будинки і господарські споруди були обнесені великою кріпосною стіною товщина якої досягала п’яти метрів. Визначити датування допомогла грецька кераміка, у великій кількості виявлена в житлових кварталах.
На свої гончарні вироби стародавні майстри ставили іменні клейма, за якими можна визначити період виготовлення цих амфор і глеків, – в даному випадку, це середина III століття до нашої ери. Дослідження пам’ятника продовжуватимуться ще не один рік. Але вже зараз археологи говорять, що в чорноморському регіоні – це найзначніше відкриття XXI століття.