Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Будь гордий з того, що Ти є спадкоємцем боротьби за славу Володимирового тризуба

Богдан Хмельницький

?

1968 р. По Україні

Розмір зображення: 621:800 піксел

Панас Шолудько. Бані Вознесенськоі церкви в Березні. 1761 р. Джерело: Логвин Г.Н. По Україні. – К.: Мистецтво, 1968 р., с. 117.

В Березні існував храм, збудований з дерева теслею Панасом Шолудьком з Ніжина. Зруйнування цієї споруди, як і в Нових Млинах та Пакулі, є втратою не тільки для українського, але і світового мистецтва, де подібні архітектурно-конструктивні й мистецькі завдання не розв’язувалися таким способом, як це робили народні теслі з Чернігівщини. Тільки розглянувши названі дерев’яні храми, можна зрозуміти значення цієї архітектурно-мистецької школи, її роль у формуванні мурованих типів храмів.

В 1759 р. громада Березин замовила Шолудькові храм, який він мав збудувати на місці старого. Громада хотіла, щоб церква була «іскусно збудована», з п’ятьма банями і «без опасань», і вимагала від майстра «скорим поспішанієм рачительно ділать» і в «один год построїть». Майстер зобов’язався «…честь священикам і гражданам отдавать і не пьянствовать, и што от них к лутшому того строєнія манеру будет приказано ділать, оное повеление, не пренебрегая, со всяким тщаніем радетельно і безспорно исполнять». Потім у контракті з’являється додаток про те, що Шолудько зобов’язується «по точному приміру Покровской Березинской церкви два предверии слупи зделать с банями манерними і превосходя ту работу, как можно красивейше делать».

Шолудько майстерно виконав замовлення громади.

Храм відзначався оригінальним ладом пропорцій, завдяки чому основний зруб високий – близько 18 метрів, а вінчання до верхівки хреста на центральній бані хоч і дорівнювало теж 18 метрам, здавалося здаля меншим через зорове враження та форму бань із заломами. Композиція мас ускладнювалась тим, що перед входом до п’ятиверхого храму стояли ще два стовпи-башти, з’єднані вгорі аркою і завершені двома банями. Монументальності досягнуто не тільки композицією об’ємів, але й контрастом монолітного зрубу і легкого вінчання. В «слупах» містились сходи, які вели одночасно і на балкон, що містився між «слупами», і на хори, розміщені в західній бані. З балкона, розташованого майже на 15-метровій висоті, відкривалися неозорі краєвиди. Опинившись в церкві на хорах, які ніби висіли в повітрі, перед очима глядача відкривався інтер’єр, що захоплював своїм грандіозним розмахом. Цього ефекту було досягнуто не стільки фізичними розмірами храму, скільки мистецькими засобами.

Передусім Шолудько відмовився від арок-вирізів, добився злиття простору п’яти бань в один, а бані поставив сміливо і просто за допомогою парусів, які в суміжних банях зведені по три і опираються в одну точку, де сходяться стіни між раменами хреста. Таким чином п’ять бань ніби висять в повітрі, бо спираються вони, по суті, лише на зовнішні стіни зрубу. Подібного блискучого конструктивного і художнього розв’язання проблеми організації і висотного розкриття внутрішнього простору не знає світова архітектура. Так вирішити це завдання навіть при сучасній техніці можливо, тільки використовуючи монолітний залізобетон. Грандіозний іконостас загинув; збереглись лише кілька ікон, які відзначаються неабиякою декоративною красою. Аскетичні суворі площини стін зрубу якнайкраще контрастували із золотомережаним іконостасом. Храм у Березні є не тільки утвором блискучого майстра Панаса Шолудька і його товариша Тимофія Йосипова, а й виявом творчого генія народу, його естетичних ідеалів.

Інакше цю ж проблему розв’язав будівник Троїцької церкви в Пакулі, спорудженої в 1710 р. Вона була так само п’ятибанна, з гранчастими зрубами в плані, але без «слупів». Центральна баня виявлена сильніше; її четверик підносився до другого залому бічних бань. В інтер’єрі вона мала свої особливості. Арки-вирізи в ній підняті аж до основи парусів, завдяки чому при переході від основного зрубу до бань створювалася дивовижна гра і перетин в різних ракурсах фігурних арок-вирізів.

Отже, Шолудько взяв до уваги художній ефект високо піднятих арок пакульської церкви, але в своєму творі пішов далі, відмовившись від них зовсім. Тому інтер’єр у нього вийшов більш строгим і мужнім, в ньому звучить тільки один музичний акорд, тоді як у Пакулі він доповнювався переливами.

Джерело: Логвин Г.Н. По Україні. – К.: Мистецтво, 1968 р., с. 110 – 111.