Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не дозволиш нікому плямити слави, ні честі твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

2008 р. Реконструкція гетьманської столиці Батурин: Крапка у дослідженні?

Ірина Чугаєва

Дата: 30.07.2008

Ще у минулому році наказом Президента України від листопада 2007 р. запроваджено реконструкцію центральної частини Батурина у тому вигляді, в якому гетьманська столиця існувала за часів правління Івана Мазепи, до зруйнування її російськими військами О. Меншикова на початку листопада 1708 р. Роботи планують завершити до 300-річчя з дня Батуринської трагедії. Зараз тривають археологічні дослідження пам’ятки.

Як пояснив нам начальник Батуринської міжнародної археологічної експедиції, кандидат історичних наук, Володимир Коваленко, «цього року відкрито 2 унікальних об’єкти, кожен з яких міг би створити честь для будь-якої європейської експедиції і будь-якого академічного закладу».

– «Після реконструкції основних споруд, Батурин стане в один ряд з національними історико-культурними заповідниками України і всієї Центрально-Східної Європи!», – повідомив він.

Батурин – друга гетьманська столиця, яка була вщент знищена 1708 р. через «зраду» І. Мазепою Петра І, ставши, внаслідок цього, унікальним історико-археологічним комплексом з потужним культурним шаром. Проте, наразі, завдяки археологічному вивченню пам’ятки та новітнім історичним дослідженням, переглядається особистість І. Мазепи та його перехід на бік шведів, яких очолював Карл ХІІ у Північній війні.

Не викликає сумнівів жорстокість російського війська О. Меншикова при захопленні та спаленні гетьманської столиці, під час якої було вбито кілька тисяч безневинних жителів міста. Столиця була знищена у такій мірі, що інші гетьмани змушені були її перенести до Глухова. Тому варто почтити пам’ять жертв трагедії не лише пам’ятним хрестом у центрі гетьманської столиці, а і відродженням міста у автентичному вигляді, у якому воно було наприкінці ХVII – на початку XVIII ст., щоб кожен із відвідувачів його міг переконатись у тому, що воно було одним з найкращих та найбільших міст тогочасної Європи.

– Які археологічні дослідження зараз ведуться у Батурині?

– У Батурині зараз у межах реконструкції історичного ареалу гетьманської столиці проводяться роботи у зонах відтворення об’єктів Цитаделі, а саме, оборонних споруд, ровів Цитаделі, які перекривали з напільного боку центр гетьманської фортеці. Роботи здійснюються у складних умовах, оскільки глибина ровів більше 7 м при ширині більше 10 м та загальній довжині 180 м. Рови заповнені глиною і суглинками, вага яких від 1,5 до 2 т на 1 м3.

Під глиною знаходяться зволожені шари, і тому на глибині більше 4 м в них зберігається органіка. Саме там знайшли найдавніше в Україні яйце-писанку. Також знайдено ціла купа деталей господарського призначення: руків’я сокири (раніше яке можна було лише уявляти за етнографічними дослідженнями), дошки від діжок, рештки інших дерев’яних виробів, багато кераміки (переважно, кахлі), багато скляного посуду, предмети озброєння та шкіряні вироби.

Найважливіше – вперше в практиці східноєвропейського фортечного мистецтва вдалося зафіксувати дерев’яну обкладку ровів. Зверху донизу по обидва боки рову були обкладені колодами і обаполами з дуба, клена чи берези, що унеможливлювало подолання цієї перешкоди вручну. Це також запобігало підкопу під цими стінами. Зараз вирішується питання про його консервацію. При реконструкції фортеці воно буде зроблено у сучасних матеріалах, щоб нововідтворена гетьманська резиденція мала автентичний історичний вигляд.

У Батурині також ведуться дослідження решток фундаментів церкви Живоначальної Трійці, збудованої І. Мазепою наприкінці ХVII ст. За розмірами і формою вона була унікальною серед пам’яток мазепинського бароко.

Також відкрито кілька сотень поховань, які належали до різних горизонтів – це поховання і навколо дерев’яної церкви, яка була тут у XVII ст. до побудови собору, і поховання мирних мешканців на цвинтарі Троїцького собору, і багато – поховання, зроблені після руйнування цієї церкви. Вони прорізають потужний шар пожежі – взяття російськими військами О. Меншикова. Їх вивчення ще триває.

– На якому етапі знаходиться реконструкція зовнішнього вигляду гетьманської столиці?

– Почнемо на днях роботи по відбудові підземного ходу, виявленого у ході робіт. Він наслідуватиме стародавній підземний хід, проте, буде виконаний у сучасних матеріалах, щоб бути безпечним об’єктом туристичного показу.

У гетьманському палаці зовнішні стіни вже завершуються, гетьманська скарбниця добудовується, залишилось зробити перекриття і на днях почнемо монтаж дерев’яної церкви, яка відома нам за описами, і розташовувалась тут.

– Тобто, до листопада цього року буде повністю завершена реконструкція фортеці?

– Темпи, які взяті, дозволяють сподіватись, що ці роботи будуть завершені своєчасно. Все йде за графіками. Маю надію, що вже на свято козацької Покрови, 14 жовтня, основні об’єкти будуть завершені. І ми займемося наповненням змістом музеїв (вони мають бути наповнені експонатами).

– Що будете робити наступного року, якщо всі роботи будуть завершені?

– Батурин – видатна пам’ятка української та європейської середньовічної археології. Роботи там вистачить на десятки поколінь, не те, що років! На сьогодні досліджено менше 1% території гетьманської столиці…

* * * * *

Отже, будемо чекати нових відкриттів. Сподіваємося, що хоча пам’ятка відома переважно завдяки трагічним подіям, але у майбутньому акценти у дослідженні змістяться у позитивне русло – показу всіх переваг міського життя у цій столиці у порівнянні з іншими містами. Дуже скоро містечко у відновленому вигляді стане улюбленим місцем відпочинку не лише українських туристів, а й іноземних гостей.

Джерело: “Високий вал”