Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину, якщо цього вимагатиме добро справи

Богдан Хмельницький

?

2007 р. Археологи в Барі знайшли ядра та козацькі кулі

Дата: 13.07.2007

“На території Барської фортеці археологи викопали дві траншеї і на глибині одного метра наштовхнулися на знахідки, – розповідає мер Бара (Вінницька область) 41-річний Олександр Козак. – Це уламки ядер, картеч, козацькі кулі, мідяки 1660 року. Викопали кераміку різних часів, починаючи з XII століття. Знайшли турецьке скло XV століття”.

61-річний Микола Йолтухович, місцевий краєзнавець, показує нам знайдені польські мідяки-”баратинки”, застібку для одягу у вигляді маленького арбалета й кільце для ремінців військової збруї.

Розкопки оплачували за спонсорські кошти. 20 тис. грн виділили місцеві фірми, 6 тис. – бізнесмен Сергій Солоненко, 14 тис. – австро-українська фірма ”Пфанер Бар”. Частину знахідок відвезли до Києва на дослідження. Для майбутніх експонатів мерія зробить музей у кімнаті будівельного ліцею.

У планах мерії Бара відбудувати стіни старовинної фортеці, щоб привабити до міста туристів. У парку біля річки Ров можна бачити залишки довгого муру.

– Це була друга за величиною військова фортеця на Поділлі, – показує рукою на зарості кущів міський голова Олександр Козак. – Найбільша в Кам’янці-Подільському. Тут містився великий гарнізон, навіть було п’ятдесят гармат.

Наступного року для відвідування туристів відкриють підвал, у якому колись зберігали зброю. Зараз вхід до арсеналу закритий залізними дверима і засипаний землею.

– Пам’ятаю з дитинства, що арсеналом люди користувалися як льодовою. Із річки взимку наносили лід, і там усе літо зберігали продукти. Я поруч виріс, – згадує мер. – Глибина тут понад три метри, збереглися хороші стіни, кажуть, всередині залишилось трохи зброї. Хочемо відгорнути землю від входу, очистити стіни від трави.

Відновити арсенал і створити в ньому музей запропонував краєзнавець Микола Йолтухович. Він порадив розкопати до фундаменту стіну біля річки, після чого її висота з трьох метрів збільшиться до п’яти.

Уперше про реставрацію залишків фортеці заговорили п’ять років тому.

– На 600-річчя Бара мали приїхати поважні гості з Польщі та Італії, – каже краєзнавець Микола Йолтухович. – Тоді й подумали відбудувати стіну.

У XVII столітті в Бар переніс резиденцію коронний гетьман Станіслав Конецпольський. Він наказав звести мурований замок замість дерев’яного. Будівництвом зайнявся француз Гійом де Боплан.

1768 року в замку відбулася Барська конфедерація, після якої польська шляхта розпочала війну з Росією. Росіяни зруйнували фортецю, відтоді замок занепав.

Валентина Мовенко

Джерело: “Газета по-українськи”