Логотип сайту «Прадідівська слава»
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Лист на сайт Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину, якщо цього вимагатиме добро справи.

Малахів курган

Пам’ятник воїнам батареї О.П. Матюхіна

Пам’ятка історії

1941-1942 р.

Розміщення:

Автономна Республіка Крим, м. Севастополь, Нахімовський р-н, Малахів курган.

Загальний опис:

Пам’ятник батареї № 701 являє собою меморіальний комплекс із двох 130-ти міліметрових корабельних гармат, встановлених у гарматних двориках, а також розташованих у бетонованих підземних укриттях командного пункту та двох складів боєзапасів батареї. У кожного з 5-ти об’єктів батареї, на спеціально створених кам’яних стінках, встановлені чавунні плити з відповідними написами.

Історична довідка, відомості про дослідження:

У період героїчної оборони Севастополя 1941-1942 рр. у листопаді-грудні 1941 р. на Малаховому кургані були встановлені дві 130-ти міліметрові гармати Б-13, зняті з ушкодженого есмінця “Совершенный”. З них була створена 111-а батарея, що увійшла до складу 40-го артилерійського дивізіону берегової оборони Головної бази Чорноморського флоту. Особовий склад батареї (близько 60 чоловік) був укомплектований старшинами та матросами “Совершенного”. Командиром був призначений старший лейтенант Матюхін Олексій Павлович, заступником – лейтенант Лукашов Михайло Андрійович, комісаром – політрук Моїсеєв Володимир Олександрович. 2 березня 1942 р. 40-й артилерійський дивізіон був перетворений у 177-й окремий артилерійський дивізіон, а батарея одержала новий номер – 701. У ході оборони Севастополя батарея вела вогонь по військах і техніці супротивника. Особливо запеклі бої йшли наприкінці оборони. 30 червня 1942 р. бій йшов безпосередньо за Малахів курган. 1 липня ті, що залишилися в живих (близько 30-35 чоловік), вивівши з ладу гармати, залишили Малахів курган. О.П. Матюхін загинув в 1945 р. у Німеччині.

У 1958 році з метою увічнення пам’яті захисників Севастополя на Малаховому кургані, на тому місці, де під час оборони знаходилися гармати батареї № 701, встановили однотипні гармати, зняті з есмінця “Бойкий”. Одночасно було відновлено гарматні дворики, льохи боєзапасів та командний пункт батареї, встановлені меморіальні дошки.

Пам’ятник встановлений з ініціативи військової частини.

Автор невідомий.

Облікова інформація:

Взято на охорону згідно рішення виконавчого комітету Севастопольської міської Ради депутатів трудящих № 856 від 20.12.1975 р.

Охоронний № : 114.

Межі охоронної зони і зони регулювання забудови: рішенням виконавчого комітету Севастопольської міської Ради депутатів трудящих № 194 від 25 березня 1975 р. встановлено границі охоронної зони Малахового кургану: площа біля входу на Малахів курган – вул. Островського (включаючи площу Жерве) до злиття з охоронною зоною пам’ятника Істоміну – вул. Істоміна-вул. Героїв Севастополя.

Основна бібліографія, архівні дані:

Архів Міністерства оборони.- Подольськ.- Фонд. 288.

Архів Воєнно-морського Флоту. Гатчина.- Фонд.10.

Фонди Музею героїчної оборони і визволення Севастополя. Севастополь.

Гармаш П. Город-герой Севастополь.- Симферополь, 1967.

Ткаченко Д. Овеянный славой.- Крымиздат, 1963.

Ілюстративні матеріали:

Пам’ятник воїнам батареї О.П. Матюхіна. Схематичний план.

Пам’ятник воїнам батареї О.П. Матюхіна. Загальний вигляд гармати № 1.

Пам’ятник воїнам батареї О.П. Матюхіна. Загальний вигляд гармати № 2.

Багато морякiв-чорноморцiв направлялися з бойових кораблiв на сухопутний фронт, використовуючи у боях матерiальну частину й артилерiю кораблiв, якi були серйозно ушкодженi.

У Севастополi на Малаховiм курганi в 1958 роцi було увiчнена гармата № 1 на мiсцi батареї берегової оборони А.П. Матюхiна.

Наприкiнцi 1941 року пiд час одного з масованих нальотiв ворожої авiацiї на Севастополь був сильно ушкоджений есмiнець “Совершенный”. Знятими з нього й установленими на Малаховому курганi гарматами матроси пiд командуванням капiтана лейтенанта А.П. Матюхiна вели обстрiл ворожих вiйськ. Особливо вiдзначилася батарея в останнi днi боїв за Севастополь. Разом iз морськими пiхотинцями, що вiдiйшли до Малахового кургану, артилеристи вiдбивали атаки фашистських танкiв i автоматникiв, органiзовували контратаки. 30 червня були випущенi останнi снаряди. Замовкли грiзнi гармати, а фашистськi танки йшли i йшли. Із гранатами пiднiмалися назустрiч їм моряки. Оборону тримали, поки не був вiдданий наказ залишити позицiї. 1 липня 1942 року, залишаючи курган, артилеристи пiдiрвали гармати. [Калугін П.М. Пам’ятники морської слави в Україні. – Праці Науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень, 2006 р., т. 1, с. 159 – 176].

Найчастіше переглядають

Вкладені елементи

Ілюстративні матеріали:
Командний пункт батареї (+)
Ілюстративні матеріали:
Гармата № 1 (+)
Ілюстративні матеріали:
Гармата № 2 (+)
Ілюстративні матеріали:
Склад боєзапасів гармати № 1 (+)
Ілюстративні матеріали:
Склад боєзапасів гармати № 2 (+)

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1975 – 2018 М.Жарких (ідея, технічна підтримка, частина наповнення)

Передрук статей із сайту заохочується за дотримання
умов використання

Сайт живе на

Число завантажень : 366

Модифіковано : 27.02.2012

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.