Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Змагатимеш до посилення сили, слави, багатства і простору
Української держави

Богдан Хмельницький

?

Братська могила російських воїнів

Братська могила російських воїнів

Пам’ятка історії

27 серпня (8 вересня) 1855 р.

Розміщення:

Автономна Республіка Крим, м. Севастополь, Нахімовський р-н, Малахів курган.

Загальний опис:

Над могилою покладена діоритова плита (2,75×1,40×0,25 м). У східній частині плити встановлено надгробний пам’ятник у вигляді хреста на чотиригранному постаменті з білого та чорного мармуру. Висота постаменту – 2,25 м, хреста – 0,65 м. Загальна висота пам’ятника – 2,95 м. На постаменті написи: із західної сторони – “Памяти русских воинов павших смертью храбрых 27 августа 1855 года при защите Малахова кургана”; зі східної – “Здесь захоронено в братской могиле более 1 000 солдат и офицеров – защитников города”.

Історична довідка, відомості про дослідження:

Під час Кримської війни в ході оборони Севастополя 27 серпня (8 вересня) 1855 р. о 12-й годині дня дивізія генерала Мак-Магона раптово атакувала передній і лівий фаси Корніловського бастіону на Малаховому кургані. Проти 6 000 офіцерів росіяни мали усього близько 900 солдатів Модлинського та Празького полків. Захопивши курган, французи зосередили на ньому до 10 000 чоловік. Контратаки російських військ з боку горжі успіху не мали. Втрата Малахового кургану істотно ускладнила умови оборони, і головнокомандуючий російською армією в Криму генерал-ад’ютант М.Д. Горчаков наказав відійти з південної частини міста на північну. Убитих на Малаховому кургані поховали в спільній братській могилі в районі батареї № 127 та горжі бастіону. На могилі було поставлено дерев’яний хрест. У 1872 р. замість нього був встановлений пам’ятник з білого та чорного мармуру. На пам’ятнику були зроблені написи на російській і французькій мовах: “Их разъединяла воля к победе и объединила смерть. Такова слава солдата. Таков долг храбреца”. З іншої сторони: “Памяти воинов русских и французских, павших на Малаховом кургане при защите и нападении 27 августа 1855 г.”. Автор невідомий.

Пам’ятник було зруйновано у роки Великої Вітчизняної війни. У 1960 р. відновлено за проектом архітектора А.Л. Шеффера. Проект знаходиться в Севастопольській філії Діпроміста. У 1961 р. на пам’ятнику замінено напис.

Облікова інформація:

Взято на охорону згідно рішення виконавчого комітету Севастопольської міської Ради депутатів трудящих № 856 від 20.12.1975 р.

Охоронний № : 114.

Межі охоронної зони і зони регулювання забудови: рішенням виконавчого комітету Севастопольської міської Ради депутатів трудящих № 194 від 25 березня 1975 р. встановлено границі охоронної зони Малахового кургану: площа біля входу на Малахів курган – вул. Островського (включаючи площу Жерве) до злиття з охоронною зоною пам’ятника Істоміну – вул. Істоміна-вул. Героїв Севастополя.

Основна бібліографія, архівні дані:

Фонди Архіву Севастопольської філії Діпроміста.

Тотлебен Э.И. Описание обороны г. Севастополя.- Ч.2.- СПб., 1871.

Парский. Севастополь и памятники его обороны.- Изд. 2-е.- Одесса, 1902.

Москвич Г. Путеводитель по Крыму.- СПб., 1913.

Ілюстративні матеріали:

Братська могила російських воїнів. Схематичний план.

Братська могила російських воїнів. Фронтальний вигляд.

Братська могила російських воїнів. Вигляд ззаду.

Братська могила російських воїнів. Вигляд з лівого боку.

Братська могила російських воїнів. Фрагмент постаменту.

Братська могила російських воїнів. Фрагмент постаменту.