2007 р. Голгофа “Голгофи”

Мирослава Іваник, Богдан Юрочко “Львівська газета”

Дата: 01.11.2007

У запасниках львівських музеїв укотре віднайшли сенсаційний експонат. Цього разу він стосується безцінної культурної спадщини міста – скульптурної групи “Голгофа”, яка розташована в подвір’ї Вірменської катедри.

Як розповів учора президент фонду “Збереження історико-архітектурної спадщини Львова” Андрій Салюк, дерев’яна скульптурна група, яку створювали впродовж чотирьох віків, починаючи з XVІ століття, для багатьох поколінь львів’ян, незалежно від конфесійної приналежності, була беззаперечною святинею. Хоча нині фахівці зі здивуванням констатують: дерев’яна група “поводиться” доволі дивно – дерево перестало гнити і все більше нагадує камінь. Із приходом радянської влади скульптурна група занепала, зокрема, зникли деякі її елементи. Власне, один із них вдалося віднайти.

“Знищено дві скульптури композиції “Голгофа”, – розповів директор Національного музею ім. А. Шептицького у Львові Ігор Кожан. – Одна з них лежала “нічийною”, і мистецтвознавець Віра Свєнціцька забрала її у приміщення фонду, яким тоді стала Вірменська церква. 1952 року зруйновано чимало експонатів, однак скульптура збереглася, і нещодавно ми ідентифікували її. Вона не була облікована, тому проблем із передачею її вірменській громаді не виникатиме”.

Віднайдена фігура позбавлена голови – такий наслідок “роботи” вандалів. Проте археологи та мистецтвознавці переконані: її теж можна відшукати. Крім того, впродовж років вважали, що фігури по обидва боки Христа – це Богородиця й Іван Богослов, однак тепер усе частіше говорять, що це дві жіночі фігури, і замість Івана Богослова Христа оплакує Марія Магдалина.

Попри знахідку та майбутнє відновлення одного з найшанованіших об’єктів міста, ініціатори реконструкції зіткнулися з проблемою – “Голгофа” опирається на житловий будинок, який перебуває в аварійному стані. Тож спроби врятувати понищену унікальну монументальну групу потягнуть за собою великі видатки задля її безпеки. Минулого тижня у Львові навіть відбувся міжнародний семінар на тему збереження цієї скульптурної групи.

І польські, і українські фахівці зійшлися на думці, що пам’ятку треба максимально зберегти. Андрій Салюк каже: перш ніж робити щось із пам’яткою, її треба добре дослідити та вивчити. Більшість фахівців схиляються до того, що скульптурну групу потрібно законсервувати, а не реставрувати.

– Я вважаю, що скульптурну групу треба лише консервувати. Я, мешканець ХХІ ст., не маю права втручатися у XV ст. (це я про реставрацію), – заявив під час семінару Мирослав Откович, директор Львівської філії Національного науково-дослідного реставраційного центру України.

За словами Лілії Онищенко, начальника управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, “Голгофу” слід демонтувати і консервувати в лабораторних умовах, так, як роблять це в усьому світі. Але після цього, на думку пані Онищенко, її варто встановити на окрему основу, а не кріпити безпосередньо до стіни будинку, як це є нині. Начальник управління категорично проти, щоб скульптурну групу перенесли до музею.

Проте коли саме здійснять необхідні дослідження скульптурної групи і візьмуться за її консервацію – невідомо. Основна проблема – потрібно багато коштів, яких, як завжди, немає. Як зазначила Л. Онищенко, очевидно, до цього треба залучати небюджетні гроші. Раніше про готовність долучитися до відновлення скульптурної групи “Голгофа” заявляв представник міністерстві культури та культурної спадщини Польщі Міхал Міхальскі.

До речі, польське міністерство цього року вже профінансувало реставрацію вітража та відновлення автентичного світлового ліхтарика у Вірменській церкві. Окрім того, як заявив учора Вардкес Арзуманян, депутат міської ради, вже є дві пропозиції від інвесторів, які готові вкласти кошти у відновлення пам’ятки. Це іноземці, один із потенційних інвесторів – із Вірменії.

Однак, імовірно, дещиця на реставрацію “Голгофи” перепаде і з міської скарбниці. На реставрацію Вірменського собору цьогоріч із міського бюджету виділили півмільйона гривень. Значна частина цих коштів пішла на виготовлення проектної документації. Решту планували витратити на реставрацію дзвіниці. За попередніми планами, наступного року мають намір виділити ще мільйон гривень.