2000 р. Пам’ятки архітектури та містобудування України

Парк

Парк, що нероздільно пов’язаний з лівадійським архітектурним комплексом, є витвором славетних садівників Д.Делінгера, К.Кебаха, Геккеля та ін. Парк розташований на південному крутосхилі, що стрімко спадає до моря. За системою – це пейзажний парк, у якому вільне розпланування алей провадилось відповідно до природного рельєфу та можливості огляду з них гірських панорам і моря. Всупереч притаманній багатьом кримським паркам затемненості та концентрації різнопорідних дерев на невеликих ділянках, у Лівадійському парку застосовано деревонасадження окремими компактними групами (гаї суданської, кримської, італійської сосен тощо), що створює своєрідну композицію.

Припалацовій території надано .регулярного парадного характеру, зокрема застосуванням вічнозелених стрижених насаджень.

Прогулянковий партер уздовж палаців з боку моря сформовано на широкій терасі, обмеженій з боку парку високим підпірним муром. Частина парку біля його підніжжя також сформована партерно низькою зеленню, завдяки чому з верхньої тераси (121 м над рівнем моря) відкривається нічим не обмежена, одна з найкращих на південному узбережжі, широка панорама на море і Ялту, а з нижньої – кращі місця огляду палацових будинків. Одна з них закріплена художньою кам’яною перголою. Мури тераси повиті гліцинією, що створює в часи її цвітіння казкову картину з блакитних каскадів.

У нижній прогулянковій частині парку через крутість рельєфу алеї прокладені серпантином. На перехрестях – майданчики відпочинку, на одному з яких влаштовано кам’яну перголу з фонтаном, на іншому – “турецьку альтанку”.

Парк прикрашають рідкісні дерева, серед яких гігантські секвої заввишки до 35 м з діаметром стовбура 1,8 м, 150-річні дуби, гімалайські, ліванські й атлаські кедри.

Оригінальним розпланувальним задумом парку є Горизонтальна (нині – Сонячна) стежка. Прокладена в 1843-1861 рр., вона з’єднувала між собою царську резиденцію та великокнязівські маєтки в Кореїзі й Ай-Тодорі. Лівадійська частина Горизонтальної стежки проходить гірським лісом і закінчується восьмико-лонною напівротондою, спорудженою в 1843 р. З оглядового майданчика цієї напівротонди відкриваються унікальні для узбережжя Криму краєвиди Ореанди та Хрестової гори.

Джерело: Пам’ятки архітектури та містобудування України. – К.: Техніка, 2000 р., с. 66 – 67.