Логотип сайту «Прадідівська слава»
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Лист на сайт Здобудеш Українську державу або згинеш у боротьбі за неї!

Пам’ятки міста

2008 р. Домівка скарбів

Дата: 01.08.2008

Музейний фонд України нараховує близько 12 мільйонів пам’яток. Половина з них – археологічні знахідки. Звичайно, не всі ці речі підходять для експонування. Але сотні тисяч цікавих керамічних виробів, кістяних чи навіть золотих предметів приречені на забуття і «повторну смерть» – для того, щоб їх експонувати, бракує музейних площ. Результати праці археологів втрачають суспільну вагу, адже наука перетворюється на своєрідну «річ у собі». А Україна загалом втрачає можливості для розвитку культурного туризму.

У цьому контексті ситуація у столиці Східного Криму – Керчі, стародавньому Пантікапеї, – є настільки показовою, що вимагає негайного втручання як центральної, так і місцевої влади.

Пантікапей у Керчі «не вміщається»

Розташована на перетині торгових шляхів Керч 2500 років була місцем постійного спілкування різних етносів і культур. Скіфи, сармати, готи, елліни, римляни, пізніше – візантійці, генуезці, турки і татари залишили тут матеріальні сліди своєї історії. Саме тому з початку XIX століття і до сьогоднішнього часу Керч є одним з найголовніших центрів вивчення античної та середньовічної спадщини.

Завдяки безпрецедентній кількості пам’яток ще у 1826 році в Керчі було відкрито Музей старожитностей, який впродовж майже ста років координував археологічні дослідження не тільки в Криму, а й по всьому Північному Причорномор’ю.

Керченські музейники відбирали найцікавіші знахідки для царських палаців і музеїв у Москві та Санкт-Петербурзі, за що отримували платню особисто від російських імператорів. Багато речей, знайдених навколо Керчі, зараз експонуються у Британському музеї, Ермітажі, московському Державному історичному музеї, Національному музеї у Варшаві та багатьох інших. У радянський час практика вивезення найцінніших знахідок до Росії ще посилилася.

У 1987 році на базі археологічного музею був створений Керченський державний історико-культурний заповідник, до складу якого зараз входять п’ять античних міст, 14 пам’яток археології та архітектури національного значення. Зокрема, це склеп Деметри з унікальними розписами, які у західній науковій літературі називають «українською Джокондою», та царські кургани заввишки в кільканадцять метрів.

На початку 1990-х, коли молода Українська держава опинилася в економічній скруті, музей був змушений закритися на довгі 10 років. Лише на межі тисячоліть завдяки наполегливій праці уродженця Керчі, відомого фізика-ядерника, члена-кореспондента Академії наук Росії В’ячеслава Письменного, вдалося залучити меценатів, які профінансували ремонт музею і оновлення експозиції.

Кульмінацією відродження музею стало відкриття у 2005 році «золотої скарбниці», де тепер можна побачити найбільш коштовні знахідки: від золотих прикрас до оздобленої коштовностями зброї. Таких залів, де можна виставляти коштовності, в Україні нараховують одиниці, причому майже всі вони – у Києві.

Завдяки об’єднанню зусиль музейних працівників, вчених і благодійників у Керчі також вдалося досягнути визначних результатів у наукових дослідженнях. Уже дев’ять років поспіль там відбувається поважна наукова конференція у Східній Європі – «Боспорські читання», присвячена проблемам археології античності та ранньої Візантії. Вона об’єднує фахівців з країн Європи, Азії, Америки. За підсумками конференцій видано понад 30 томів наукових праць та монографій.

Останні роки під егідою Керченського заповідника працює до 10 археологічних експедицій з України, Росії, Польщі. Це при тому, що переважна більшість музеїв нашої держави не проводить жодної! Після кожного сезону археологи передають до фондів музею 4-5 тисяч нових знахідок. Серед них є справді унікальні, які тепер залишаються у Керчі. Але тут знову постає проблема збереження і експонування. У фондах музею вже нараховується понад 120 тисяч археологічних предметів. Їхня кількість зростає. Треба або відмовлятися від пошукової діяльності, або суттєво розширювати площі…

«Кримський Ермітаж»

У 2006 році музей разом зі своїми партнерами вирішив збудувати новий корпус площею 4000 квадратних метрів, що в чотири рази більше за ту, що є зараз. Це відчайдушний крок, але обумовлений життєвою необхідністю. Новий музей буде обладнаний за останнім словом техніки і вміщуватиме не лише виставкові зали, а й сучасні фондосховища, реставраційні лабораторії, лекційні аудиторії.

За два роки вже закінчено підготовчий етап. У серпні буде затверджено погоджений проект нового музею та завершаться археологічні розкопки на місці будівництва. Ці роботи профінансував Благодійний фонд «Деметра», який уже дванадцять років підтримує заповідник.

Вартість будівництва та обладнання приміщення відповідним начинням експерти оцінюють у 60 мільйонів гривень. За умови фінансування музей буде відкрито через три роки. Ця подія, безумовно, матиме міжнародний резонанс. Адже, на думку багатьох європейських вчених, будівництво музею в Керчі є нагальною потребою.

Зокрема, авторитетна польська дослідниця професор Магдалена Мончинська, яка очолює кафедру археології Лодзинського університету, вважає Керч унікальним місцем для археології часів Великого переселення народів. Концентрація значної кількості пам’яток на невеликій території дає можливість здійснити масштабні дослідження і отримати результати, які вплинуть на світову науку, переконана пані Мончинська.

Її французький колега професор Мішель Казанський з Національного музею старожитностей (м. Сен-Жермен-ан-Лє), одного з найповажніших археологічних музеїв Європи, стверджує, що Східний Крим є унікальним з точки зору можливостей вивчення контактів між варварами та античною цивілізацією. До цього додаються безпрецедентні археологічні комплекси часів Візантії, які дозволяють вивчити перші кроки християнства на теренах сучасної України.

Заступник директора Інституту археології НАНУ професор Гліб Івакін впевнений, що спорудження в Керчі музейного приміщення за сучасними стандартами, з відповідними технічними можливостями для збереження, реставрації та показу пам’яток, стане прецедентом для України і надасть поштовх для розвитку як археологічної науки в масштабах країни, так і туристичної галузі в Криму. Музей стане верхівкою величезного комплексу, який включатиме музеєфіковані пам’ятки просто неба, кургани, фортеці.

«Втілення цього проекту неодмінно спровокує ланцюгову реакцію у межах всієї вітчизняної музейної галузі, – говорить керівник Українського центру розвитку музейної справи Олексій Копитько. – Адже поява в регіоні музею світового рівня і за змістом колекцій, і за технічним оснащенням підштовхне музеї в інших областях, які давно мріють про покращення свого становища, до більш активних дій».

На жаль, участь державної та місцевої влади в цьому процесі поки є недостатньою. Як повідомила «УМ» генеральний директор Керченського заповідника Наталя Галченко, Міністерство культури та мистецтв АРК внесло будівництво нового приміщення для музею у План заходів зі збереження об’єктів історико-культурної спадщини до 2011 р. У цьому документі передбачено виділити 10 мільйонів гривень, але… тільки у 2011 році.

Науковці й музейники сподіваються на допомогу з Києва. Можливо, уряд та Верховна Рада також звернуть увагу на ініціативи керченських ентузіастів.

Галина Родіонова

Джерело: “Україна молода”

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1975 – 2018 М.Жарких (ідея, технічна підтримка, частина наповнення)

Передрук статей із сайту заохочується за дотримання
умов використання

Сайт живе на

Число завантажень : 445

Модифіковано : 22.08.2012

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.