Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Пімсти смерть великих лицарів

Богдан Хмельницький

?

Св.Юрій Змієборець. Ікона 2 пол. 15 ст.

Св.Юрій Змієборець. Ікона 2 пол. 15 ст.

Еволюцію живописних та композиційних прийомів в українському малярстві XV століття досить яскраво ілюструє ікона «Юрій Змієборець» із Здвиження, ймовірно, другої половини XV століття (Державний музей українського образотворчого мистецтва УРСР). Порівняно з ванівськими іконами тут помічається дещо різкіша живописна манера, з гострим рисунком та виразним підкресленням лінійного ритму. Традиційна композиція збагатилася розповідними елементами, деталізацією обстановки міфічної події, свіжим, новим колористичним рішенням та посиленим акцентуванням декоративних моментів.

У здвиженському образі Юрія Змієборця вже немає тієї лаконічної простоти, динамічності та напружено-драматичної експресивності, що вражає у станильському і надає йому героїчного звучання. Зате тут радісно і дзвінко заграли соковиті чисті кольори у вишуканих поєднаннях.

Юрія зображено на плеканому білому баскому коні в розкішній кіноварно-червоній упряжі. Кінь сміливо ступає по звивистому тулубу коричнево-сірого змія, розтягненому по зеленому скелястому позему з низькою, але динамічно ламаною лінією горизонту. Згідно з поглядами, що поширювались на той час духівництвом та феодальною верхівкою, здобути перемогу юному героєві допомагає вища сила – вгорі ратища Юрія торкається ангел у блідо-червоному одязі, стрімголов вилетівши з синяво-зеленого променистого півкруга, що символізує небо. Завдяки цьому в постаті і в русі руки юного воїна вже не відчувається розмашистої сили нищівного удару. Тільки мінливо червоне розіпнуте вітром полотнище плаща, що грає гострими заломами складок, створює радісний акЦент і немов сповіщає про тріумф перемоги.

Композицію побудовано асиметрично, але вона цілковито класично витримана і врівноважена. У всьому виразно відчувається прагнення перемогти площинність та силуетність зображення, надати формам тіла, обличчям пластичної об’ємності, створити враження простору через конкретизацію місця дії, умовне намічення декількох планів, що, однак, не порушує принципу побудови композиції на площині.

Це досягається розташуванням у різних зонах другорядних постатей в значно зменшеному масштабі – царівни, вартових біля мурів міста, глядачів, що, затамувавши подих, визирають з вікон будинків. Різномасштабність означає не тільки віддаленість постатей, але й їхню другорядність щодо центральної. Цей дуже поширений у середньовічному, зокрема візантійському, живописі умовний прийом дав змогу чітко виділяти основне в сюжеті.

У здвиженській іконі «Св. Юрій», одному з кращих творів епохи, дуже своєрідно поєднується монументальне й декоративне трактування образу широкими площинами з дріб’язковою детальністю, властивою книжковій мініатюрі, вишукане колористичне живописне розв’язання – з розміреним ритмом ліній і площин, фантастика розгорненої міфічної розповіді – з виразним відчуттям реальності (с. 233 – 234).

Юрій Змієборець. Ікона зі Здвиження. Друга половина XV ст. Державний музей українського образотворчого мистецтва УРСР.

Джерело: Історія українського мистецтва. – К.: Наукова думка, 1967 р., т. 2, с. 234.

Икона XV в. «Св. Юрий» из села Звижень (Киев, Государственный музей украинского изобразительного искусства УССР) несет на себе следы впечатлений от готики. Они сказываются в жестких изломах плаща святого, в фигурах рыцарей-стражей у стен замка, в архитектуре замковых башенок с флюгерами. Но эти детали, характерные для готики, не изменили национального образного лада иконы, как и готические башенки на украинских церквах Закарпатья. [Логвин Г.Н. Украинские Карпаты. – М.: Искусство, 1973 г., с. 13, 17].