Центральна хоральна синагога (№ 27)

Олена Кузьменко

Розмір зображення: 774:488 піксел

Фото 2014

Центральна хоральна синагога, 1898 (архіт.). Вул. Чекістів, 27.

Збудована у 1898. Проект будинку був розглянутий на рівні будівельного відділення правління Катеринославської губернії. Лаконічний і компактний в плані двоповерховий будинок виходить на червону лінію забудови вулиці.

Проглядається з трьох боків і є домінуючою в кварталі. Будівництво трохи пізніше прибуткового будинку Біленького Х.К., який призначався для розміщення Олександрівського відділення Російського для зовнішньої торгівлі банку, змінить містобудівну ситуацію. На той час відбулися зміни в містобудівництві з питання формування забудови вулиць на користь суцільної периметральної забудови. Згідно з новими нормами будинок банку підійде глухою брандмауерною стіною до межі ділянки з синагогою. Створюється вузька щілина.

Питання буде вирішено єдино вірним шляхом – побудована двоповерхова вставка-пломба на території синагоги. Її розмістили з відступом від лінії забудови головного фасаду і таким чином це дозволить зберегти симетрію композиції фасаду будинку.

За десять років громада другого молитовного дому значно збільшилася. 22 грудня 1908 Катеринославське губернське правління прийняло резолюцію про дозвіл перейменувати другий єврейський молитовний дім в м. Олександрівську в центральну хоральну синагогу. Старостою на чолі синагоги пізніше став почесний громадянин м. Олександрівська Яків Ісаакович Лещинський.

Будинок синагоги споруджений в неоготичному спрямуванні стилю еклектики. Архітектор творчо використував і стилізував прийоми і форми готичної архітектури, створюючи виразний і характерний образ культової споруди. Композиція головного фасаду симетричноосьова. Центральна частина виділена виступаючим ризалітом з оригінально розкрепованим карнизом у вигляді круглого тимпана. Облицьовка фасаду виконана з високоякісної керамічної червоної цегли «під розшивку швів». Площина стін першого і другого поверхів рустовані. Вишуканої пластики фасаду придає оформлення вікон.

Вікна першого поверху мають напівциркульну форму, вікна другого поверху мають силует у вигляді стрільчатої арки. Наличники вікон оформлені широкими архівольтами, які повторюють форму вікна. По боках вікна декоровані пілястрами. Оригінально вирішений головний вхід в синагогу з боку вул. Чекістів. Виконання глибокої ніші для входу дозволило обійтися без улаштування навісу над дверима. Форма ніші має напівциркулярне завершення. Зберігся ганок з гранітних блоків.

Окрім вертикальних тем на фасадах, таких як центральний та кутові ризаліти, вертикально витягнута форма вікон, прослідковується чисельність горизонтальних ходів, які надають будівлі спокою, грунтовності та особливої урочистості. Пояси виділяють підвіконну частину фасаду. Об’ємно і виразно виконані міжповерхневий пояс і карниз, що увінчує будівлю. Масштабність і пропорційність елементів фасаду справляє добре враження.

На жаль, дотепер не збереглися елементи архітектури, що увінчують будівлю, які раніше створювали силует головного фасаду. Дах чотирисхильний, а в місці розташування центрального ризаліту мав чотиригранну баню, що завершувалася баштою зі шпилем. По кутах будинку були виконані багатоярусні башточки з фігурними завершеннями і шпилями. Всю розкішність будівлі тепер можна побачити тільки на старих листівках та світлинах поч. 20 ст. «Класика», що увійшла в моду після Другої світової війни, змінила архітектурні рішення фасадів старих будівель. В першу чергу були розібрані аттики, бані та башточки. Фасади тепер пофарбовані фасадною вапняковою фарбою в два тони. Стан будівлі незадовільний.

Планувальне вирішення будинку представлено двосвітньою залою та службовими приміщеннями. Збереглися фрагменти ліпного декору інтер’єрів. За радянських часів з метою пристосування будівлі під державні заклади, двосвітня зала була реконструйована в двоповерхове приміщення. Але погана якість будівельних робіт привела до того, що перекриття над першим поверхом у 1980 обірвалося. При будівництві відвід дощової води з території двору вирішувався закладкою керамічних труб під будинком (підвал відсутній). З часом цільність труби була порушена і основа стала замокати, що викликало деформацію елементів будівлі. У 1983 вертикальне планування території навкруги синагоги було змінено.

З’явилися колодязі – приймальники. Одночасно виконали силікатизацію фундаментів. Державні заклади розташувалися і в будинку колишнього банку. Для зручності внутрішнього зв’язку приміщень були виконані переходи на першому і другому поверхах. Тепер в колишньому будинку синагоги розташовуються різні офіси.

[Державний архів Запорізької області – Ф. 24, оп. 1, спр. 70. – Арк. 74, 312; спр. 255. – Арк. 45, 80 98.]

Джерело: Матеріали до багатотомного «Зводу пам’яток історії та культури України»: Запорізька область. – К.: 2016 р., , с. 287 – 288.

Більше фотографій: