Школа-гігант

Олена Кузьменко, Тамара Шевченко

Розмір зображення: 770:577 піксел

Центральний вхід. Фото 2014

Школа-гігант (Запорізька державна інженерна академія), 1930 (архіт., іст.). Вул. Трегубенка. Займає квартал між вулицями Трегубенка, Добролюбова та Незалежної України.

Автор проекту – архітектор С. Андрієвський. Зведена в 1930 будівля є єдиною в Україні «школою-гігантом» епохи конструктивізму, була розрахована на учнів всього району.

В об’ємно-планувальному вирішенні споруди прослідковується чіткість і яскраво виражена функціональна доцільність. Головний фасад і вхід до школи орієнтовано на вул. Кагановича (суч. вул.Трегубенка). План будівлі побудований по трьох вісях і добре організує територію ділянки, розділяючи її на парадну, спортивну та рекреаційну зони. Внутрішнє планування – коридорне, одностороннє, з орієнтацією класних кімнат на схід. Будівля триповерхова. Не дивлячись на протяжність корпусів, автор здійснив зручні зв’язки та необхідну ізоляцію окремих приміщень спортзалу і майстерень.

Архітектурне рішення об’ємів корпусів достатньо різноманітне. Іх зовнішня пластика цікава і виразна. Пропорції скляних і глухих поверхонь знаходяться в гармонійному співвідношенні і виразно акцентують головні приміщення. Первісно виконані горизонтальні стрічки вікон і стрічки підвіконних панелей контрастують з вертикальними об’ємами внутрішніх сходів і засклених холів. На тлі глухої наріжної стіни актового залу, на рівні другого поверху розміщено балкон. Він суцільною тонкою плитою виходив на три боки і мав металеву, горизонтального малюнку огорожу. Під балконом по центральній вісі фасаду розміщено вхід з ганком, який накривала тонка плита козирка з великим виносом.

При проведенні реконструкції будівлі після закінчення Другої світової війни її архітектурний вигляд було змінено. Стрічкові вікна замінено на окремо розташовані, з’явились вертикальні членування всіх фасадів. Зовнішні стіни були отиньковані з класичною розшивкою швів. По периметру всього комплексу виконали- профільний карниз. Фасади пофарбували в два тони: деталі – білою вапняною фарбою, тло стін отримало теракотовий колір завдяки фарбуванню суриком.

З грудня 1959 у будівлі школи-гіганта відкрився Запорізький вечірній факультет Дніпропетровського металургійного інституту.

У лютому 1966 факультет було перетворено у Запорізьку філію Дніпропетровського металургійного інституту, очолювану Ю. Потебнею (до цього він був першим деканом вечірнього факультету). З січня 1976, коли Запорізький індустріальний інститут став самостійним вищим навчальним закладом Міністерства освіти УРСР і до останніх днів свого життя Ю. Потебня обіймав посаду ректора і завідуючого кафедрою металургії чавуну (з 1965).

Потебня Юрій Михайлович (1926-1983) народився 26.08.1926 на станції Ромодан Миргородського району Полтавської області в сім’ї робітника. У 1950 закінчив Дніпропетровський металургійний інститут, після чого працював начальником зміни доменного цеху заводу «Запоріжсталь». З листопада 1955 до листопада 1958 – аспірант кафедри металургії чавуну цього ж інституту, а згодом – науковий співробітник кафедри.

Ю. Потебня виявив себе талановитим дослідником, вченим та викладачем, зробивши великий внесок в удосконалення металургійного виробництва і підготовку інженерів. У 1959 захистив кандидатську дисертацію, а у 1982 – докторську, автор 166 наукових праць. Результати досліджень, які здійснювалися під його керівництвом, принесли великий економічний ефект, що становив 1,3 млн. крб. Багато сил і енергії віддав Ю. Потебня створенню матеріальної бази вишу: під його керівництвом збудовано навчальний корпус, студентське містечко на о. Хортиця -«Студентська Січ», яке складається з санаторіяпрофілакторія, корпусу олімпійської підготовки, спортивного залу, гуртожитку, літнього спального корпусу, їдальні. Завдяки авторитету ректора, ЗІІ зарекомендував себе перспективним навчальним закладом, посів провідне місце серед металургійних вузів країни. Багатогранна діяльність Ю. Потебні відзначена багатьма нагородами. Помер у 1983. Похований на Капустяному цвинтарі.

29.08.1994 Запорізький індустріальний інститут отримав статус Запорізької державної інженерної академії. Сьогодні тут на десяти факультетах навчається більше десяти тисяч студентів. Навчальний процес проводиться за 18-ма спеціальностями. До складу академії з 1997 входять два технікуми: гідроенергетичний та металургійний. На 30 кафедрах працює 367 викладачів, із них 35 докторів наук, професорів, 180 – кандидатів наук, доцентів. Нині Запорізька державна інженерна академія є одним з найпрестижніших вузів нашого міста.

У 1993 на фасаді головного корпусу академії встановлено гранітну меморіальну дошку з барельєфним зображенням Ю. Потебні – першого ректора і написом. У 2001 на фасаді головного корпусу, праворуч від першої меморіальної дошки, встановлено гранітну меморіальну дошку (0,8х1 м) одному з перших викладачів вузу – доктору технічних наук, професору О. Сапку з написом.

[Свадковский И. Дальтон-план в применении к советской школе. – Лениздат, 1925; Хан-Магомедов С.О. Архитектура советского авангарда. – М., 2001. – Т. 2; Історичні віхи розвитку академії. До 40-річчя Запорізької державної інженерної академії // Матеріали студентської науково-практичної конференції 26 листопада 1999. – Запоріжжя, 1999. – С. 3-46; Запорожский индустриальный институт. – Запорожье, 1984. – С. 3-19.]

Джерело: Матеріали до багатотомного «Зводу пам’яток історії та культури України»: Запорізька область. – К.: 2016 р., , с. 254 – 256.