Собор Різдва богородиці (№ 14)

Сергій Єсюнін

Собор Різдва Богородиці, фото 2006 р.

Собор Різдва богородиці, 1835-1837 рр. Вул. Соборна, 14.

Церква-ротонда, цегляна, тинькована. В основі плану окружність з прямокутним ризалітом із західного боку. Архітектура храму витримана у стилі класицизму. У західного фасаду ризаліту широка паперть під чотириколонним портиком, увінчаним трикутним фронтоном. Основний циліндричний об’єм споруди завершує круглий барабан, перекритий полусферичним куполом, до барабану із західного боку примикає дзвіниця.

Побудований у 1835-1837 рр. на місці згорілого давнього храму. На сьогодні церква зберегла свій первісний вигляд та є найстарішою з існуючих споруд м. Хмельницького.

Свою історію цей православний храм веде від XVII ст. Існують відомості, що у 1670-х рр. саме на цьому місці стояла невеличка дерев’яна церква. Протягом XVIII ст. вона була декілька разів перебудована, але продовжувала залишатись дерев’яною. Після того, як у 1795 р. Проскурів став повітовим центром, церква стала соборною.

У 1822 р. Проскурів постраждав від величезної пожежі, під час якої соборна церква була знищена вогнем. У 1831 р. фахівці Будівельного комітету МВС Російської імперії запропонували креслення на спорудження нової соборної церкви у Проскурові. За основу був взятий типовий проект № ХІІ із «Собрания планов, фасадов и профилей для строения каменных церквей», складений у 1824 р. петербурзькими архітекторами А. Михайловим та І. Шарлеманом. До цього типового проекту додали надбудовану дзвіницю з проекту № ХІ.

Будівництво мурованого храму почалося 1835 р. та було завершене за два роки. 15 травня 1837 р. новий собор Різдва Богородиці був освячений архієпископом Подільським і Брацлавським Кирилом та настоятелем храму протоієреєм Михневичем. В рік освячення дзвіниця мала чотири дзвони (найбільший з них важив 20 пудів, три інші – по 12 пудів).

Площу навколо храму оточувала цегляна огорожа, в яку з одного боку був вбудований торговий ряд на 5 крамниць (крамниці віддавалися в оренду, кошти з якої йшли на потреби храму). В храмі знаходився чудодійний образ Божої Матері (подоби Озерянської ікони), який дивом вцілів під час пожежі 1822 р. Серед православних образ вважався чудодійним, навіть католики мали особливу повагу до нього. Серед церковного начиння була срібна з позолотою дарохранительниця, срібно-позолочений хрест з мощами святих угодників, частина омофора святителя Митрофана та багато інших реліквій.

На жаль, до наших днів у храмі ні чудодійної ікони, ні іменної дарохранительниці, ні інших реліквій не збереглося. Вони «зникли» в 1930-х рр., коли собор опинився під тиском атеїстичної ідеології комуністичної влади та переживав важкі часи: в 1932 р. зняли із собору дзвони для потреб «індустріалізації», а в 1937 р. постановою міськради від 20 серпня храм взагалі зачинили.

Під час Другої світової війни німецька окупаційна влада дозволила з липня 1941 р. відкрити храм та проводити Богослужіння. Після визволення Проскурова від окупантів (25.03.1944) собор Різдва богородиці продовжував діяти до 1962 р., коли за рішенням радянських органів влади був вдруге зачинений. Після цього церква тривалий час використовувалась як склад, згодом як приміщення архіву. У 1980-х рр. тут планували створити планетарій та музей атеїзму.

У 1988 р. до 1000-літнього ювілею Хрещення Русі храм було повернуто Церкві. Після капітального ремонту, в 1989 р. у храмі Різдва богородиці було відновлено богослужіння.

Нині храм Різдва богородиці перебуває у відомстві Української православної церкви.

Джерела та література:

1. Держархів Хмельницької обл., ф.226, оп.1, спр.2690.

2. Держархів Хмельницької обл., ф.315, оп.1, спр.7363.

3. Держархів Хмельницької обл., ф.р.338, оп.21, спр.80.

4. Держархів Хмельницької обл., ф.р.1211, оп.3, спр.104.

5. Історія міста Хмельницького: документи і матеріали / Упоряд. Єсюнін С. – Хмельницький, 2006. – С. 15, 21, 35.

6. Єсюнін С. Місто Хмельницький: історія, події, факти. – Хмельницький, 2004. – С. 22, 28, 51, 78.

7. Єсюнін С.М. Сторінки історії Православної Церкви у місті Хмельницькому: храм Різдва Богородиці // Хмельницькі краєзнавчі студії: науково-краєзнавчий збірник / [редкол. Баженов Л.В. (голова), Блажевич Ю.І. (співголова), Єсюнін С.М. (відп. секр.) та ін.] – Хмельницький, 2017. – Вип.11. – С. 123-132.

8. Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета / Под ред. Е.Сецинского. – Вып. 9. – Каменец-Подольский, 1901. – 1016 с.

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. Хмельницька область. . – Хмельницький: 2019 р., с. 154 – 156.

Собор Різдва Богородиці засновано в 1837 р. В ньому була стара ікона Божої матері. [Географическо-статистический словарь Российской империи / Семёнов П.П. – Спб.: 1873 г., т. 4, с. 222]. Церква відома з 1750 р. Собор Різдва Богородиці збудовано у 1835 – 1837 рр. замість старої церкви, яка згоріла. Шанована ікона божої матері, подібна до Озерянської [Приходы и церкви Подольской епархии. – Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета, 1901 г., т. 9, с. 847 – 848].