Будинок Рад

Сергій Єсюнін

Будинок Рад, фото 2014 р.

Будинок Рад, 1956 р. Майдан Незалежності.

Триповерховий на високому цокольному напівповерсі, цегляний, тинькований. Споруджено за проектом київського архітектора Д. Чорновола, проект прив’язки – хмельницького архітектора Г. Чекірди. Будинок збудований у характерному для радянської архітектури 1940-х – 50-х рр. стилі псевдоампір, основою якого було використання форм і прийомів класики. У плані будинку виокремлюється центральна прямокутна частина та бічні великі Г-подібні крила. Над центральною частиною зроблена двоповерхова надбудова із двоярусною баштою, на якій з трьох боків (крім тильного) встановлено годинники.

Загальна композиція споруди симетрична, з рівномірним ритмом віконних прорізів. На головному фасаді домінує ризаліт із парадним входом. Ризаліт на рівні другого-третього поверху має чотириколонний іонічного ордеру портик, який візуально продовжений здвоєними напівколонами на всю його ширину. Загальний ритм колонади ризаліту підтримується сандриками, що спираються на колони, якими оздоблені непарні вікна другого поверху фасадів. Міжвіконний простір та наріжжя надбудови декоровано здвоєними пілястрами. Перший поверх споруди облицьований блоками під «рваний граніт». Споруду увінчує розвинутий карниз, надбудову – парапет, башту – високий шпиль. До початку 1980-х рр. центральний ризаліт прикрашали виконані з цементу скульптурні композиції (по центру – щит із Гербом УРСР в оточенні прапорів, по боках – робітник та колгоспниця), шпиль увінчувала зірка (у середині 1990-х рр. її замінено на малий герб України – Тризуб).

Будинок Рад має монументальний, урочистий вигляд і є одним із найкращих зразків повоєнної забудови м. Хмельницького. Він став головною домінантою центральної площі міста – Майдану Незалежності.

Площа сформувалась у 1950-х рр., коли характерною рисою в радянській архітектурній практиці повоєнного десятиріччя (1945-1955 рр.) було широке застосування ансамблевої забудови. Проект ансамблю центральної площі м. Проскурова (Хмельницький) розробив у 1946 р. архітектор Київського інституту «Діпромісто» Д. Чорновіл.

Головна споруда ансамблю – Будинок Рад. Площа у плані прямокутна, її просторовий обсяг із східного боку замкнули два триповерхові житлові будинки та триповерховий адміністративний будинок між ними, побудовані у 1952-1954 рр. та витримані у класичних формах. Доповнювали ансамбль площі композиції зелених насаджень, ліпні вази для квітів, парапети з балюстрадою.

У 1967 р. майдан отримав назву – площа Леніна. У 1970 р. перед Будинком Рад був встановлений пам’ятник В. Леніну (скульптор Є. Кунцевич), наприкінці 1980-х площа зазнала капітальної реконструкції (нове планування газонів, встановлені фонтани тощо). В 1991 р. площу Леніна перейменували на Майдан Незалежності – на знак увічнення акту проголошення України незалежною державою (24.08.1991).

У 1992 р. пам’ятник В. Леніну демонтували, у 2011 р. на його місці встановили скульптурну композиція «Віра. Надія. Любов» (скульптори Богдан та Микола Мазури).

Нині Будинок Рад займають обласна державна адміністрація та обласна Рада.

Джерела та література:

1. Держархів Хмельницької обл., ф.р.17, оп.3, спр.51.

2. Держархів Хмельницької обл., ф.р.1211, оп.6, спр.365.

3. Єсюнін С. Місто Хмельницький: історія, події, факти. – Хмельницький, 2004. – С.62, 69.

4. Історія міст і сіл Української РСР. Хмельницька область. – К., 1971. – С.90-91.

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. Хмельницька область. . – Хмельницький: 2019 р., с. 55 – 56.