Вишнівецький парк

Площа 8 га. Парк закладено у 1731 р. за ініціативою князя Михайла Вишневецького на території старого оборонного замку – родового маєтку князів Вишневецьких. У той час його розміри були досить значними – 218 га.

Автор проекту – учень видатного французького архітектора, планувальника парків Ленотра.

Парк складався з трьох частин: нижнього саду, верхнього саду, а між ними на великому виступі гори було створено партер, з якого відкривалися мальовничі краєвиди на заплави річки Горині. У парку зі східної його частини було побудовано розкішний палац князів Вишневецьких, що зберігся до наших днів. Біля підніжжя замкової гори знаходиться колишня замкова церква, збудована у 1872 р. Частково, зі східного боку, збереглися цегляна огорожа та паркові ворота у вигляді арки.

Парк має велику історичну цінність, адже з ним пов’язано чимало подій та імен. У парку бували Тарас Шевченко, Оноре де Бальзак та ін. Закладався парк у ландшафтному стилі, бо мав за першооснову природний ліс. Насадження становили здебільшого місцеві види дерев: сосна, ялина, дуб, клен, липа. Біля палацу парк створювався у регулярному стилі, про що можна судити з розташування окремих дерев, що збереглися.

Основний фон парку створює липа серцелиста віком 100 і більше років, висаджена рядами або групами. Нині тут росте близько 370 вікових дерев 17 видів. Особливу увагу в парку привертають: ялина європейська, бук лісовий, гіркокаштан звичайний, тополя біла, ясени вузьколистий та звичайний.