Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Про справу не говори з тим, з ким можна, а з ким треба

Богдан Хмельницький

?

2000 р. Пам’ятки архітектури та містобудування України

Садиба графів Стецьких

Ансамбль створено в кінці XVIII ст. за проектом італійця Д.Мерліні – придворного архітектора польського короля Станіслава-Августа. Розташування на рельєфі та просторова композиція будівель типові для часу будівництва і втілюють принципи архітектури класицизму. Ансамбль складається з головної споруди – палацу – та двох симетрично розміщених флігелів, з’єднаних з палацом двома напіввідкритими галереями, кожна з яких у плані утворює чверть кола. Завдяки цьому перед головним фасадом палацу створено великий курдонер.

Палац (1788 р.) – двоповерхова, прямокутна в плані (45,2:19,6 м) і витягнута в напрямку південь-північ цегляна будівля, перекрита чотирисхилим дахом. Композиційна вісь ансамблю, яка одночасно є визначальною і дліл внутрішнього розпланування палацу, підкреслена на головному (східному) його фасаді чотириколонним портиком іонічного ордера, увінчаним розвиненим антаблементом з трикутним фронтоном. Фасад фланкують два ризаліти, в яких розміщено сходи, пов’язані з перехідними галереями.

Внутрішнє розпланування палацу має змішаний характер: у ньому поєднується раціональний зв’язок помешкань через невеликі зручні переходи з елементами анфіладного зв’язку, який переважає на 2-му, парадному поверсі. Ядром композиції є великий бальний зал, який на парковому фасаді відображений центральним ризалітом, прикрашеним шестиколонним портиком коринфського ордера.

У приміщеннях 2-го поверху збереглося ліпне декоративне оздоблення, що має неабияку художню цінність. Характерним є класицистичний декор парадного залу – фриз, обрамлення фільонок, рамки барельєфних панно, “роги достатку”, театральні маски таін.

Флігелі (південний та симетричний йому північний) – це прямокутні в плані, витягнуті в напрямку південь – північ, двоповерхові цегляні будівлі з двосхилими дахами. Архітектурне оздоблення флігелів значно скромніше, ніж палацу, що обумовлено їхнім другорядним значенням. Основні елементи композиції фасадів – вдалі пропорції членувань і чіткий ритм прямокутних вікон 2-го поверху з горизонтальними сандриками та підвіконнями на кронштейнах.

Перехідні галереї (південна та симетрична їй північна) – одноповерхові цегляні споруди, перекриті невисокими двосхилими дахами. Вони складаються з двох паралельних стін, які в плані утворюють чверть кола. Одна з них (коло меншого радіуса), що звернена в бік курдонера перед головним фасадом палацу, прорізана трьома великими прямокутними отворами, обрамленими колонами тосканського ордера Стіна, звернена в бік парку (коло більшого радіуса), ззовні укріплена двома невеликими контрфорсами.

Ансамбль садиби у Великих Межиричах – унікальна для Рівненщини видатна пам’ятка цивільної архітектури кінця XVIII ст.

О.М.Годованюк

Джерело: Пам’ятки архітектури та містобудування України. – К.: Техніка, 2000 р., с. 202 – 203.