Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Здобудеш Українську державу
або згинеш у боротьбі за неї!

Богдан Хмельницький

?

Могила Свиди В.І.

Ярослав Свида, Олена Приходько

Могила Свиди В.І.

Розмір зображення: 800:600 піксел

Могила Свиди В.І. (іст.). На кладовищі Кальварія. Вул. Тиха.

Свида Василь Іванович (22.10.1913, с. Пацканьово, Ужгородський р-н – 19.04.1989, м.Ужгород) – народний художник України, лауреат Державної премії УРСР ім. Т. Шевченка (1983). Працював у жанрах станкової пластики і декоративно-прикладного мистецтва. Народився у селянській сім’ї. 1930–34 навчався у державній професійній школі з обробки дерева с. Ясіня Рахівського р-ну. У 1935–36 працював різьбярем в Ужгороді та Мукачеві, у 1937-45 – у майстернях сакрального мистецтва «Брати Котрбови» (Брно, Прага). Виконав скульптурна композиція для Велеградського монастиря (1937).

У 1945 повернувся на батьківщину. У 1947 взяв участь у республіканській та всесоюзній виставках. Твір «Весна» з циклу «Пори року» експонувався у Третьяковській галереї. Відомими є скульптури (в дереві, різьблення) – Мати годує дитину (1946), На полонину (1959), А коні воду п’ють… (1969), В сім’ї єдиній (1978-82) та ін. У творчому доробку митця помітне місце займають роботи, виконані у теракоті, майоліці, фарфорі, в металі, гіпсі, епоксидній смолі, пластиліні, а також у жанрі гаптування. Його твори виставлялись у Чехословаччині, Угорщині, Німеччині, Болгарії, Франції, Польщі, Канаді. У Центральному державному архівімузеї літератури і мистецтва України (м.Київ) створено окремий фонд В.Свиди.

Тричі обирався депутатом Верховної Ради УРСР (1951-63). 1951–61 рр. очолював Закарпатську організацію Спілки художників УРСР. Викладав в Ужгородському училищі прикладного мистецтва (1948-76). 1957 – заслужений діяч мистецтв УРСР, 1973 – народний художник УРСР. Відзначений орденами «Знак Пошани» (1951, 1971), Трудового Червоного Прапора (1960), медалями. Помер в Ужгороді, де й похований.

Пам’ятник, виготовлений за проектом Я.Свиди фірмою О.Єндрека. На пам’ятнику повторено різьблений авторський підпис «В.Свида», зображення натільного хрестика художника. На стіні будинку (вул. Ватутіна, 6), де він жив і працював у 1952-1989, встановлено меморіальну дошку роботи скульпт. М.Михайлюка. У рідному селі Пацканьово на пам’ятному місці хати, де народився В.Свида, на стіні нового будинку встановлено пам’ятну меморіальну таблицю. В Ужгороді одна з вулиць названа у його честь.

Джерела і література

Небесник І. Свида Василь Іванович // Енциклопедія Закарпаття. – Ужгород, 2007. – С.297-298; Мистецтво Закарпаття. – Кн.І. – Ужгород, 2005. – С.169-171.

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. Закарпатська область. – К.: 2017 р., с. 142 – 143.