Могила Гранчака І.М.

Іван Мандрик, Микола Олашин

Розмір зображення: 800:600 піксел

Могила Гранчака І.М. (іст.). На кладовищі Кальварія. Вул. Тиха. У північно-західній частині кладовища. Сектор видатних осіб міста. Надгробок з шліфованого андезиту з портретом, розкритою книгою.

Гранчак Іван Михайлович (07.10.1927, с.Нове Давидково, Мукачівський р-н – 13.01.2000, м.Ужгород) – історик, педагог. Народився в селянській родині. Кандидат історичних наук (1955), доктор історичних наук (1968), професор (1969). Заслужений працівник народної освіти України (1991). Закінчив Мукачівське педучилища (1947), історичний ф-т Ужгородського державного університету (1952). 41 рік працював в Ужгородському університеті: з 1955 – старший викладач кафедри загальної історії, 1957-61 – доцент, 1961-69, 1970-93 – завідувач цієї кафедри, 1992- 96 – професор кафедри нової і новітньої історії, 1980-81 – декан історичного ф-ту, 1981-85 – проректор університету. Із 1996 і до смерті – завідувач кафедри історії і суспільних дисциплін Ужгородського державного інституту інформатики, економіки і права. Автор понад 500 публікацій. Серед них – підручник «Історія південних і західних слов’ян» (Київ, 1966, у співавторстві).

Опублікував у співавторстві книжки «Місто над Ужем» (Ужгород, 1970, 1984), «Нариси історії Закарпаття» (Ужгород, 1993), «Осередок освіти, науки, культури: Ужгородському державному університету – 50 років» (Ужгород, 1995). Підготував 21 кандидата і 4 докторів наук. Нагороджений орденом «За заслуги» III ст. (1997), званням «Заслужений працівник народної освіти України» (1991). Помер в Ужгороді, де й похований.

Джерела та література:

Олашин М. Історичний факультет Ужгородського національного університету. – Ужгород, 2010. – С.62-64; Пальок В. Вчений, педагог, громадський діяч // Новини Закарпаття. – 2000. – 16 січня.

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. Закарпатська область. – К.: 2017 р., с. 135 – 136.