Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ні просьби, ні грозьби, ні тортури, ані смерть не приневолять тебе виявити тайни

Богдан Хмельницький

?

2010 р. Експозиція Закарпатського краєзнавчого музею налічує близько 115 тисяч експонатів

Дата: 15.07.2010

Коли поспілкуєшся зі співробітниками Закарпатського краєзнавчого музею, то розумієш, що Бог поклав на них велику місію – місію хранителів історії нашого краю, яка навіть сьогодні залишається мало дослідженою. Окремі її фрагменти стали доступними широкому загалу завдяки ентузіазму “фанатів”, які здатні працювати заради ідеї. Насправді, експозиції музею відкривають лише частину з його фондів. Тисячі предметів, виготовлених у різні епохи, та нечитані історичні документи ще приховують від нас чимало таємниць.

Нині експозиція музею налічує близько 115 тисяч експонатів. Тут зібрана найбільша в Україні колекція бронзових і кельтських предметів, цікаве зібрання старовинних монет (12 тисяч експонатів), колекція народних інструментів. Велику цінність представляють археологічні знахідки древньої історії Закарпаття, епохи палеоліту, мезоліту і неоліту. Особливий інтерес викликає унікальна колекція холодної і вогнепальної зброї XIV – початку XX століть.

Центральним експонатом, безумовно, є шабля Трансільванського князя і польського короля Іштвана Баторі (1576). Руків”я зброї прикрашене цінними каменями. З одного боку шаблі напис латинню: “За Бога, за Батьківщину”, з іншого: “Удача і слава належить переможцям”. Не менш цікавими є обладунки польського крилатого гусара XVII ст.та величезний дворучний меч німецького лицаря XVI ст.

Окрім того, тут зібрана зброя різних епох, що належала воїнам різних країн світу: Франції, Італії, Угорщини, Австрії, Пруссії, Індії, Туреччини, Росії, Грузії, Китаю. У музеї також зберігаються унікальні старовинні книги. Серед них рукописне Королівське Євангеліє (1401), Біблія руська (1519) Франциска Скорини, Острозька Біблія (1581) Івана Федорова та багато інших.

Багато цікавого можна побачити у фондах відділу природи. До прикладу, скам”янілий скелет риби-тунця, вік якого 35 мільйонів років, скам”янілі рештки доісторичних морських їжаків і молюсків, кістки і зуби мамонта, печерного ведмедя, гігантського оленя, зубра, одна з кращих в Україні колекція опудал птахів і звірів, колекція гербаріїв.

Отож, одного теплого дня ми з колегою Наталкою Гумен-Біланич вирішили завітати до Ужгородського замку і поспілкуватися з його співробітниками про перспективи і досягнення Закарпатського краєзнавчого музею. На наші запитання люб”язно погодилася відповісти учений секретар Закарпатського краєзнавчого музею Валерія Іванівна Русин.

– Розкажіть, якими новинками може порадувати музей відвідувачів?

– З нагоди 65-річчя заснування Закарпатського краєзнавчого музею відкриті три експозиції. 18 червня після урочистостей представлено виставку під назвою: “Закарпатському краєзнавчому музею – 65 років”. Автор ідеї створення цієї експозиції – науковий співробітник відділу історії Людвіг Іванович Філіп. Виставка побудована на архівному матеріалі з наших фондів: документи, коротка історія музею, його відділів і структурних підрозділів, світлини всіх працівників, які трудилися тут за 65 років.

До свята ми також підготували виставку “Спортивні нагороди 20 – 30-х років”, що висвітлює історію розвитку спорту на Закарпатті. Вона є досить цікавою, бо побудована на оригінальних експонатах. Автор ідеї – Михайло Джахман. Нещодавно була відкрита експозиція, присвячена періоду Другої Світової війни (представлено зброю, нагороди, військове вбрання, одяг полонених концтаборів та інші речі).

Є у нас прекрасні зразки вишивок. Тому ми вирішили їх показати окремо. Наприклад, дуже цікаві зразки із села Росішка Рахівського району. Сподіваюся, що у майбутньому ми зможемо створити і каталог вишивок, підготуємо для них спеціально відведений зал.

– А що нового створено науковими працівниками музею за останній час?

– У 2009 році, з нагоди 70 річчя Карпатської України, ми відкрили повністю нову, сучасну експозицію, з використанням дизайнерських ідей, під назвою: “Закарпаття між двома світовими війнами”. Повністю поновили експозицію “Карпатська Україна”, значно відновили меморіальну кімнату музею отця Августина Волошина – Президента Карпатської України.

Не так давно була відкрита виставка холодної і вогнепальної зброї XVI – XX століть. Звичайно, тут викладена не вся зброя з фондів музею. Але все, що бажала за потрібне автор ідеї завідувач відділу історії Олена Кобаль, було викладене, відреставроване, приведено до порядку, експозиційного вигляду.

Йосип Кобаль працює над повним звітом археології Закарпаття. Думаю, що жоден музей України не може похвалитися такими колекціями, які маємо ми, особливо, виробами з бронзи. Це, в першу чергу, зумовлено розмаїттям археологічних культур, які є на Закарпаті. Павло Федака започаткував краєзнавче обстеження сіл області в 1993 році. Вже у 2008 було обстежено близько 300 сіл.

Олександр Дзембас працює з Невицьким замком. Він дав нам стільки експонатів, що вистачить для цілих поколінь майбутніх дослідників. Зібраний ним матеріал дає змогу стверджувати, що замок був побудований не в ХІІІ ст., а набагато раніше. Побутує думка, ніби перші кам”яні укріплення Середньовіччя з”явилися у Франції. Багато європейських вчених стверджують, що племена там стали цивілізованими раніше за східноєвропейські. Зібрані Олександром Дзембасом дані дозволяють нині стверджувати зовсім протилежне. Однак це потрібно довести…

Взагалі, варто наголосити, що дуже багато документів у фондах музею ще чекають свого часу. Чи знаєте ви, що нам катастрофічно бракує латиністів? Напевно, останнім латиністом був Федір Сас, якого пам”ятаю, бо була його студенткою. Він перекладав твори Михайла Лучкая. До речі, у наших фондах є оригінали книг Лучкая, зокрема “Церковно-слов”янські бесіди”.

Я вже не кажу про об”ємні матеріали на староугорській мові. Також в архівах музею досі лежать недоторканими старовинні документи німецькою, чеською, польською… Майбутні дослідники історії Закарпаття мають володіти цими мовами, щоб пізнати і розкрити всю її глибину.

Але ця справа дуже цікава. І коли людина в неї поринає, їй важко відірватися. Я зовсім випадково знайшла листи Івана Раковського. Хто би міг подумати? Переглядала документи, бачу підпис – Іван Раковський. 13 листів. Хоча почерки з першого погляду у всіх різні. Я в тих листах знайшла, що Товариство Василія Великого мало тут одну кімнату. І тоді зрозуміла, наскільки в тих залах представлена духовна культура Закарпаття. Адже з 1775 року тут була розташована духовна семінарія – основа культурно-просвітницьких організацій нашого краю.

– Як щодо міжнародної співпраці?

– Ми співпрацюємо з музеями Словаччини, Чехії, Угорщини.., обмінюємося досвідом. На урочисте святкування ми також запросили чимало закордонних гостей. Наразі основною проблемою є те, що змінилось багато директорів (певно, через фінансову кризу). Доводиться заново налагоджувати контакти.

Я особисто відвідувала музеї, подібні до нашого у країнах Євросоюзу, і я вам скажу, що ми їх в чомусь випереджаємо, особливо це стосується роботи в науковому плані. А от щодо проведення культурно-освітніх заходів, то тут вже ми перейняли досвід у закордонних колег. Наприклад, “Музейний Миколай”. У мене є ідея провести “Музейну ніч”. Це вже практикується у Львові, у сусідів в Угорщині. Маю надію, що у майбутньому з”являться і оглядові башти.

– Які плани на майбутнє?

– Якби ви знали, скільки у всіх наукових працівників тут виникає ідей. Та на жаль, усе відразу неможливо реалізувати… Тим більше, коли постійно відчувається нестача коштів.

Планується створення у музеї повнопрофільної експозиції, яка б охоплювала всю історію нашого краю, починаючи від найдавніших епох і донині. Спочатку геологія та археологія. Від періоду Середньовіччя вже переходимо у відділ історії. Продовжать експозицію зали, присвячені історії Карпатської України, зокрема меморіальна кімната отця Августина Волошина. І закінчимо сьогоденням… Тобто, справжня повнопрофільна експозиція, де кожен зможе отримати максимум знань про Закарпаття. Вже затверджена концепція структури проекту, але це тільки в перспективі, оскільки потребує величезних капіталовкладень.

Та ми віримо, що втілимо цю ідею, бо ж попит на музей із року в рік зростає. Все, що вже зроблено нами, зроблено саме за рахунок збільшення популярності Ужгородського замку. Це видно із книги відгуків, з якої ми знаємо, що у нашому музеї є на що подивитись.

Ми несемо наукову функцію, але мусимо виховувати й естетичні смаки у людей, і патріотичні риси, закликати до збереження навколишнього середовища… До речі, відділ природи інтенсивно працює з підростаючим поколінням. Тут ми плануємо застосувати аудіовізуальні засоби, які б відтворювали спів пташок, дзюрчання потічків… Хоч меблі у цьому відділі й застаріли, проте збереглися прекрасні опудала звірів, багато з яких зроблені ще Олександром Грабарем.

До відділу природи нас провів науковий співробітник Закарпатського краєзнавчого музею Михайло Біланич. Він розповів, що тутешня експозиція представляє відвідувачам живу і неживу природу Закарпатської області. Побудована вона за висотним принципом: береться до уваги природа низовини, передгір”я та гірських поясів. Наявні різноманітні тематичні виставки, як-от: “Птахи ряду Горобцеподібних”, “Птах року”, “О. Грабарь – любитель і знавець природи” та ін.

Об”ємні експозиції доповнюються також власне інформаційним (карти, стенди) і специфічно художнім (малюнки, художньо-наукове фото) оформленням. За словами науковця, перед створенням нового розділу експозиції співробітники здійснюють наукову обробку фондів літератури, формуючи експозиційний план цього розділу, а далі приступають безпосередньо до створення експозиції: обновки вітрин, естетичного розміщення експонатів у вибраній послідовності та ін.

Наприклад, вашій увазі пропонується новостворена масштабна кольорова геологічна карта із графічним зображенням родовищ. Нещодавно був відкритий розділ експозиції “Геологічна будова та палеонтологічне минуле краю”.

Руслан Фатула

Джерело: “Закарпаття онлайн”