Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Будь гордий з того, що Ти є спадкоємцем боротьби за славу Володимирового тризуба

Богдан Хмельницький

?

Св.Кузьма і Дем’ян. Ікона 15 ст.

До найяскравіших творів цієї групи [майстра архангелів з Даляви] слід віднести дуже великих розмірів храмову ікону «Косми і Дем’яна» з Тилича біля Коросна (Лемківщина). Тут поєднані прийоми строгого монументального стилю з життєрадісним колоритом, висока професійність з прийомами народних майстрів або учнів, яким доручалось виконання розташованих з трьох боків центрального зображення житійних побутово-розповідних сценок.

Святих лікарів-безсеребреників, які вважалися патронами ремісників-механіків, зображено у фронтальних урочистих позах зі шкатулками в руках, загорненими у плащі, за стародавнім візантійським звичаєм. Плащі світло-рожевого й насиченого кіноварно-червоного кольору м’яко обгортають постаті. Великі площини оливкового відтінку спіднього одягу значно пом’якшують контрасти, створюючи лагідний перехід до вохристого тла. Статичність і деяку архаїчність композиції підкреслюють схематично й симетрично розташовані лінії складок спіднього одягу.

Обличчя ясних вохристих тонів з переходами від темніших до світліших сповнені погідливого виразу й чітко виступають на фоні золотих німбів, вписаних у кіноварні чотирикутники [німб на квадратному полі – деталь дуже старовинна, поширена у візантійському живопису ранньої доби – IV – VI ст.]. Композиції житійних сцен, пропорції постатей, форми архітектури та пейзажі трактуються дещо спрощено й наївно. Однак лагідні, притишені теплі барви оливкової зелені, вохри, кіноварі гармонійно поєднані з світлим вохристим тлом та з кольорами центрального зображення.

Очевидно, пензлю цього майстра належить і величне тилицьке «Моління з чином» з п’ятнадцятьма постатями на одній дошці (дві крайні обрізані) та «Спасом у силах» по центру, а також, можливо, ікона «Нерукотворний Спас» з Терла (Старосамбірщина) (с. 222 – 223).

Косма і Дем’ян Безсеребреники. Ікона з Тилича. XV ст. Львівський музей українського мистецтва.

Джерело: Історія українського мистецтва. – К.: Наукова думка, 1967 р., т. 2, с. 221.