Церква св. Петра і Павла

Туриця. Церква св. Петра і Павла, 1830 р. Світлина 1998 р. Джерело: Сирохман М. Церкви України: Закарпаття. – Льв.: 2000 р., с. 86.

Туриця Перечинський район

Церква св. Петра і Павла. 1830. (УПЦ)

У 1751 р. згадують дерев’яну церкву св. Петра і Павла з двома дзвонами, забезпечена всіма образами “в слабом состояню” у Великій Туриці (нині Туриця), новозбудована і ще не освячена дерев’яна церква св. Дмитра в Малій Туриці (нині Турички) і ще одна дерев’яна церква св. Михайла (можливо, йдеться про церкву в сусідніх Лумшорах).

Теперішня церква є стрункою мурованою базилікою. Селяни згадують, що камінь на церкву брали з річки Туриці, а будували її 12 років. У кінці XIX ст. інтер’єр церкви розмалював Ф. Видра. У церкві збережено розкішний стародавній іконостас, на зворотному боці якого записано головні події стосовно обладнання храму:

“Сія церьков муровати почалася: 1820 г. / посвящена: 1830 г. во время Станковича / душпастыря, кураторы: Быша инг. Виличка / Феод. Шикула Мих. и Мегела Грег. которым / да будет вечная память. / Созданіе пришла в 2830 зол. иконостас устроенный 1758 г.”

Пізніше текст, записаний церківником Петром Мицянкою, повідомляє, що за підтримки вірників у 1958 р. церкву розмалювали, а іконостас прикрасили під час душпастирства Щоки Дмитра. Кураторами були Іван Мулеса, Юрій Якица та Василь Мицянка.

Третій текст написаний на балці кріплення іконостасу:

“Сія церковь оброблена знадвору в 1987 р. / і позолочений іконостас в 1989 р. при / настоятелю свящ. Ярослав Нанинець / куратори: Цубина Іван Вас. Герзанич / Анна Вас. Мулеса Юрій Фед. Нехай благословить їх господь на многая літа.”

Дахи церкви перекрили бляхою у 1982 р.

Джерело: Сирохман М. Церкви України: Закарпаття. – Льв.: 2000 р., с. 85 – 86.