Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Пам’ятай про великі дні наших Визвольних змагань

Богдан Хмельницький

?

2005 р. Церкви Холмської єпархії

Церква Положення Ризи Пр. Богородиці

Про початки парафіяльної церкви в селі не збереглось даних, але, ймовірно, після ліквідації у 1749 р. чоловічого монастиря [1] нею стала монастирська церква, розташована в двох верствах від села в лісі над Гучвою. У акті візитації 1775 р. єпископа Максиміліана Рилла про неї записано, що дерев’яна будівля з дзвіницею над бабинцем потребує ремонту. 2 У 1793 р. зведено нову дерев’яну церкву, 3 яка була приєднана австрійською владою під час регуляції парафіяльної сітки до парафії Сагринь. З 1875 р. – православна філійна церква. Ремонтована в кінці XIX ст. Після першої світової війни перетворена на костел. 4 Просьба Українського посольського клубу про відчинення церкви на час Великодних свят 1924 р. не була виконана. 5 У 1928 р. на цвинтарі коштом православних українців цілої Холмщини зведено на цвинтарі нову невелику дерев’яну церкву. 6

Будівля 1928 р. була тридільною безверхою. Складалася з невеликої нави, вкритої двосхилим дахом з причілками і острішками та невеликою сиґнатуркою на гребені, до якої зі сходу прилягав вужчий вівтар зі своїм двосхилим дахом, а з заходу – невеликий присінок. Поряд розташовувалася дерев’яна дзвіниця вкрита наметовим дахом. На другий день після великого храмового празнику 15 липня 1938 р., коли маси прочан вже почали роз’їжджатися, привезені польські робітники і поліція розвалили церковцю. 7

Під час німецької окупації в селі діяла відновлена православна парафія. 8 Стара дерев’яна парафіяльна церква, яка продовжувала ще деякий час діяти після другої світової війни як костел, а пізніше стояла опущеною і руйнувалась, у 1981 р. розібрана і перенесена в село Жерники, де теж встановлена як костел. 9

Це була тридільна будівля з бічною каплицею при наві. Склалася з ширшої квадратової нави, до якої зі сходу прилягав теж квадратовий в плані бабинець, з заходу – витягнений вужчий гранчастий вівтар, а з півдня – гранчаста в плані каплиця. Первісні зруби вівтаря, каплиці, а також частково нави при ремонтах замінено на стовпові з запуском брусів в пази. Наву вкривав двосхилий дах з ліхтарем і маківкою на гребені, вівтар і каплицю – п’ятисхилі. Над бабинцем на другому низькому ярусі була відкрита голосникова аркада дзвіниці, перекрита чотирисхилим пірамідальним дахом. Після перенесення в Жерники церква перероблена – додано другу каплицю, перетворюючи будівлю у хрещату, а голосниковий ярус дзвіниці зашальовано.

1. Петрушевич А. Холмская епархия и святители ее по 1866 год. – Львів, 1867. – С. 241.

2. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Konsystorz Grecko-Katolicki w Chełmie, sygn. 774.

3. Górak J. Dawne cerkwie drewniane w województwie Zamojskim. – Zamość, 1984. – S. 33.

4. KZSzP. Z. 6. Powiat Hrubieszowski. – Warszawa, 1964. – S. 57.

5. Про відкриття церков на Великодні Свята. // Діло. -Львів, 1924, 4. 91.

6. ЛНБ, Відділ рукописів, фонд 9, справа 4400, аркуш 29.

7. Там само.

8. Холмський православний народній календар на 1942 р. – Холм, 1941. – С. 61.

9. Górak J. Dawne cerkwie drewniane w województwie Zamojskim. – Zamość, 1984. – S. 33.

Джерело: Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 417 – 418.