Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ні просьби, ні грозьби, ні тортури, ані смерть
не приневолять тебе виявити тайни

Богдан Хмельницький

?

Церква Введення

Церква Введення

Введенська церква 1809 р. (дерев.) [Постанова Ради міністрів УРСР “Про доповнення списку пам’яток містобудування і архітектури УРСР, що перебувають під охороною держави” № 442 від 6.09.1979 р.].

Дерев’яна церква Введення 1809 р. [Слободян В. Каталог існуючих дерев'яних церков України і українських етнічних земель. – Вісник ін-ту Укрзахідпроектреставрація, 1996 р., т. 4, с. 87].

Введенська церква 1809 р. (дерев.) і дзвіниця 1809 р. (дерев.) [Державний реєстр національного культурного надбання: пам’ятки містобудування і архітектури України (проект). – Пам’ятки України, 1999 р., № 2-3].

У селі Торунь, на невисокому плато над річкою Рікою, стоїть невеликий храм з баштою, увінчаною двохярусним барочним верхом. З бабинця в неф веде прямокутний виріз, верхня колода якого має зубчасті вирізи, формою схожі на обробку колод-випустів в опасанні. Але Торунь ми згадуємо більше заради іконостаса та живопису церкви. Нижній ярус іконостаса має дев’ять полів, а другий і третій – по дванадцять. Рівновага і спокій проймають композицію. Різьба оригінального рисунка, особливо на головних вратах, наскрізна [Логвин Г.Н. По Україні. – К.: Мистецтво, 1968 р., с. 376].

От Майдана мы идем дальше вверх по долине Рики. Наша цель – село Прислоп, что у самого Водораздельного Карпатского хребта. По дороге осмотрим церковь в селе Торунь. Здесь, на невысоком плато над речкой, стоит небольшой храм с башней, увенчанной двухъярусным верхом барочных форм. В храме есть иконостас с резьбой оригинального рисунка. [Поп И.И., Поп Д.И. В горах и долинах Закарпатья. – М.: Искусство, 1971, с. 125].

Довідка на сайті

Довідка на сайті

Довідка на сайті