Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не дозволиш нікому плямити слави, ні честі твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

Могила Нагорного В.С.

Лариса Восьмірова

Могила Нагорного В.С., 1964 (іст.). Ліворуч від центральної алеї кладовища. За 40 м від входу.

Нагорний Віктор Сергійович (2.10.1922, с. Угроїди Краснопільський р-н. Сумської обл. – 12.07.1964) – Герой Радянського Союзу (1.07.1944).

Після закінчення 1938 семирічної школи працював на Сумському машинобудівному заводі ім. М.В.Фрунзе. У Червоній Армії з 1940. 1941 закінчив Чугуївську військову авіаційну школу пілотів.

На фронтах Другої світової війни з серпня 1942. Воював на Сталінградському, Південному, Північно-Кавказькому, Брянському і 2-му Прибалтійському фронтах. Командир ланки 293-го винищувального авіаційного полку, 11-го змішаного авіаційного корпусу 15-ї повітряної армії, 2-го Прибалтійського фронту старший лейтенант В. Нагорний до лютого 1944 здійснив 169 бойових вильотів, у 59 повітряних боях особисто збив 19 і в групі – 6 літаків противника.

1950 закінчив Вищу офіцерську льотно-тактичну школу. З 1960 – підполковник у запасі.

Працював на заводі електронних мікроскопів. Нагороджений орденом Леніна, двома орденами Червоного Прапора, орденом Олександра Невського, Вітчизняної війни І ст., чотирма орденами Червоної Зірки, медалями.

Стелу з рожевого граніту /1,85 м/ встановлено на могилі 1965. На стелі – горельєфний портрет з металу і анотаційний напис металевими буквами.

[Герои Советского Союза : Краткий биографический словарь. В 2-х т. – М., 1988. – Т. 2. – С. 136; Грінченко І. Т. Подвиг : нариси про героїв Радянського Союзу / І. Т. Грінченко, М. М. Головін. – Х., 1971. – С. 193 – 194.]

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 214.