Могила Калініна М.В.

Лариса Восьмірова

Могила Калініна М.В., 1970 (іст.). Ліворуч від центрального входу.

Калінін Микола Васильович [18.03.1897, с. Комарово (тепер Ярославська обл., Російська Федерація) -17.03.1970, м. Суми] – генерал-майор.

1916 призваний до лав армії. Активний учасник подій громадянської війни та встановлення радянської влади. З 1932 по 1936 навчався у Військовій академії ім. М.В.Фрунзе. Після закінчення навчання – командир 59-го кавалерійського полку.

На початок 1941 – командир 131-ї мотострілецької дивізії 9-го механізованого корпусу. З 20 липня 1941 – командир 31-го стрілецького корпусу. У серпні 1941 присвоєно звання генерал-майора. З червня 1942 – командир 91-ї стрілецької дивізії. 4 серпня 1943 поранений, направлений у шпиталь у Дагестан. У червні 1944 – командир 159-ї стрілецької дивізії, що брала участь у Вітебській операції, визволяла Вільнюс, воювала у Східній Прусії. Дивізії присвоєно найменування Вітебської, нагороджено орденами Червоного Прапора і Суворова ІІ ст. З 1950-х рр. М.Калінін був військовим комісаром Сумського облвійськкомату. Нагороджений п’ятьма орденами Червоного Прапора, двома орденами Кутузова ІІ ст., орденами Богдана Хмельницького, Леніна, Суворова, Червоної Зірки, медалями.

Надгробну плиту з чорного лабрадориту /2,31 м/ встановлено на могилі 1970. На її основі /0,31 м/ встановлено стелу із чорного граніту у вигляді вітрила /1,86 х 0,9 м/. На стелі – портрет і меморіальний напис.

[Калинин Н. Это в сердце моём навсегда / Н. Калинин. – М.: Воениздат, 1967. – 184 с.]

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 210.