Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину,
якщо цього вимагатиме добро справи

Богдан Хмельницький

?

Могила Давидова А.К.

Лариса Восьмірова

Могила Давидова А.К., 1975 (іст.). Центральна алея. Ліворуч від входу.

Давидов Андрій Калістратович [5.12.1902, с. Вознесіння Знаменського р-ну Смоленської обл. (тепер Російська Федерація) – 1.04.1975, м. Суми] – генерал-майор артилерії.

Народився у селянській родині. 1911 – 15 – навчався у Петербурзькому міському початковому училищі. 1915 – 18 – учень слюсаря Петербурзького машинобудівного заводу «Айваз». 1919 – 20 – слюсар міського трамвайного парку м. Москва. 1923 – 24 – курсант Калузької губрадпартшколи, працював на політосвітній роботі. 1928 здав екстерном іспити у Сумському артилерійському училищі ім. М.В.Фрунзе. 1934 – 39 – навчання у артилерійській Академії ім. Дзержинського.

Учасник Другої світової війни. Воював на Південному, Воронезькому, Українському фронтах. Учасник боїв на Курській дузі, форсування Дніпра, боїв за визволення України, Польщі, Чехословаччини, Угорщини. Нагороджений п’ятьма орденами Червоного Прапора, орденами Суворова ІІ ст., Вітчизняної війни І ст., Богдана Хмельницького ІІ ст., Леніна, Чехословацьким військовим хрестом і медалями.

З 1952 по вересень 1958 – начальник Сумського вищого артилерійського училища ім. М.В.Фрунзе, з 1958 – в запасі. Депутат Сумської обласної Ради 6-го скликання.

Стелу з чорного лабрадориту /1,46 м/ з меморіальним написом встановлено на могилі у 1975.

[Центральний архів Міністерства оборони Російської Федерації, спр. 14663 /04.09.1958/. Послужний список Давидова А. К.]

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 208 – 209.