Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Пімсти смерть великих лицарів

Богдан Хмельницький

?

Церква св. Кирила і Мефодія

Розмір зображення: 800:544 піксел

Сторожниця (Йовря). Ужгородський район

Церква св. Кирила і Мефодія. 1930. (УГКЦ)

У 1690 р. в селі збудували дерев’яну церкву, а попередня могла походити з 1562 р.

У 1751 р. згадується дерев’яна церква св. Миколи в доброму стані, з двома дзвонами, прикрашена всіма образами. Філії були в селах Боздош, Дарма, Тарновці і Ботфалва.

Наступна мурована базилічна церква св. Миколи з бароковою вежею стояла на цвинтарі, недалеко від римо-католицького костелу. Шематизм 1883 р. датує цю церкву 1822 р. У 1868 р. церкву ремонтували, в 1877 р. покрили вежу бляхою. У 1882 р. за священика Олександра Кимака відбулася велика перебудова із підвищенням стін на 2 м (у греко-католицькому календарі 1911 р. сказано, що в 1886 р. стіни були вимуровані на висоту 1,2 м). Оновлену церкву розмалював галицький маляр Микола Головчак у 1899 р. за священика Августина Ясенчака. На вежі встановили два малі дзвони і один великий, куплений за допомогою каноника Миколи Долиная в 1900 р. У першій третині XX ст. населення села значно зросло і церква вже не вміщала вірників, та й на стінах з’явилися тріщини, можливо, через перебудову. Старий храм закрили 20 жовтня 1928 р. і згодом розібрали.

Теперішню муровану церкву – чудову пам’ятку еклектизму збудували завдяки зусиллям священика Івана Фленька, що служив у селі з 1901 р. по 1938 р. Багато потрудилися також куратори Микола Колбаса, Стефан Кукуч, Іван Надь та Юрій Рейпашій. Іван Надь купив земельну ділянку від єврейської родини Гутманів і відразу продав її для церкви. На будівництво потрібно було 250 тисяч чехословацьких корон, а в церковній касі було 50 тисяч. Позику в 200 тисяч надав банк, уклавши угоду з селом, яке мало сплачувати борг за спеціальними банківськими книжками, в яких кожен вірник мав окрему сторінку з сумою боргу. Жертовністю відзначилися Йосип Кекляр, Олена Слов’ян. Казательницю подарував тесть о. І. Фленька священик Штефуровський, Степан Кушнір привіз з Америки процесійний хрест.

Церкву спланував професійний архітектор, надавши їй певних рис романського та візантійського стилів, а також давньоруської архітектури і чеського конструктивізму. Іван Владика (1908 р. н.) вважає, що проект виконав чеський архітектор, запрошений зятями о. І. Фленька – чеськими урядниками, але відомо, що до спорудження храму був причетний і ужгородський архітектор Бейла К. Фодор, який у 1925 р. закінчив будівництво євангелістського храму в Ужгороді.

У пам’яті людей збереглося прізвище головного будівничого – німця Шталмака, але документ з усіма записами стосовно спорудження храму загублено.

Церкву збудували з 1928 р. до 1929 р. Хрест на вежі було встановлено 19 січня 1930 р. 19 липня того ж року споруду було закінчено і наступного дня посвячено. Очевидно, через нестачу коштів збудували лише північну вежу.

У 1936 р. громада купила чотири дзвони виробництва ужгородської фірми “Акорд” з нагоди 35-річчя душпастирства І. Фленька. Село довго не могло розрахуватися за дзвони, але Друга світова війна списала всі борги, а відступаючи, угорці реквізували два дзвони. У храмі зберігаються чудові вівтарні образи пензля Йосипа Бокшая. Іконостас виготовив І. Павлишинець. Деякі речі було перевезено із закритої в радянський період ужгородської Цегольнянської церкви. Завдяки кураторові Андрієві Руднянському церква діяла і за часів СРСР.

Церкву повернули греко-католицькій громаді 1 грудня 1990 р. Упродовж 1991 р. зусиллями священика В. Вайдулича, активістів М. Колбаси, І. Владики та інших зроблено ремонт. Південну вежу збудували місцеві будівельники на чолі зі Степаном Брезою.

Реконструйовану церкву освятив єпископ І. Семедій 18 жовтня 1992 р. Потім священиком став о. Юрій Штець.

Джерело: Сирохман М. Церкви України: Закарпаття. – Льв.: 2000 р., с. 51 – 52.