Церква св. Романа і Давида / св. Параскеви

Перші згадки про церкву в селі Сипичі походять з документів 1472 р. 1 “Руська церква зі священиком” згадується в податковому реєстрі 1531 р. 2 В цей час село належало до польської латинської парохії в Наброжі. У акті візитації єпископа Максиміліана Рилла описана як дерев’яна стара церква св. Романа і Давида з однією маківкою над навою та дзвіницею над бабинцем. 3 У 1798 р. на її місці коштом дідича Раковського зведено нову муровану церкву св. Параскеви у пізньобароковому стилі. 4 З 1875 р. – православна. Після першої світової війни у 1919 р. перетворена на костел. 5 Ушкоджена під час другої світової війни. Відновлена як костел у 1945 р. 6 Розібрана у 1970-х рр.

Це була мурована з цегли тинькована споруда, повернена вівтарем на південний захід. Складалася з прямокутної нави та вужчого прямокутного вівтаря, при якому зі сходу була невелика захристія. Церкву вкривали двосхилі дахи, над вівтарем з дещо нижчим гребенем. Ризницю вкривав трисхилий дах. Чільний фасад церкви був членований пілястрами, що підтримували антаблемент, завершений трикутним причілком, фланкованим волютами. Віконні прорізи мали сегментні завершення. В інтер’єрі – приміщення були перекриті пласкими стелями.

Поряд з церквою розташовувались дві муровані, квадратові в плані дзвіниці без завершень.

1. Seniuk В. Cerkwie w regionie Lubelskim. // Losy cerkwi w Polsce po 1944 roku. – Rzeszów, 1997. – S. 348.

2. Źródła dziejowe. Tom XVIII. – Warszawa, 1902. – S. 241.

3. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Konsystorz Grecko-Katolicki w Chełmie, sygn. 774.

4. Słownik geograficzny królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. – Warszawa, 1888, T. 9. – S. 226.

5. KZSzP. Z. 6. Powiat Hrubieszowski. – Warszawa, 1964. – S. 46-47.

6. Там само.

Джерело: Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 390.