Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Будь гордий з того, що Ти є спадкоємцем боротьби
за славу Володимирового тризуба

Богдан Хмельницький

?

Братська могила радянських воїнів

Леніна Олійник, Тетяна Романова, Анатолій Троян

Братська могила радянських воїнів

Розмір зображення: 683:492 піксел

Братська могила радянських воїнів 1942 – 43, 1946, 1981, 1990 – 92 (іст.). В центрі села, на верхів’ї пагорбу, за 20 м на захід від сільради.

Поховано 56 воїнів РСЧА зі складу 113-ї танкової бригади; 166-го окремого стрілецького батальйону; 1176-го та 1178-го стрілецьких полків 350-ї стрілецької дивізії (6-а армія, Південно-Західний фронт), які загинули при обороні й визволенні сіл Смородьківка, Ковалівка, Шапківка, Дисківка, хут. Іванівка, ст. Притиківка від нацистських окупантів у січ., черв. 1942, лют.-берез., лип.-верес. 1943 у німецько-радянській війні 1941 – 45. Відомі всі прізвища похованих воїнів, з-поміж яких – Герой Радянського Союзу І. Селедцов.

Селедцов Іван Федосійович [10(23).06.1914, с. Кронштадка (тепер Спаський р-н, Приморський край, РФ) – 22.06.1942, в районі с. Новомиколаївка, Шевченківський р-н, Харківська обл.] – Герой Радянського Союзу (1942), старший лейтенант РСЧА.

Народився у багатодітній селянській сім’ї. Закінчивши сільську школу, працював (з 1939) бетонником на будівництві Сучанської електростанції (м. Сучан, тепер м. Партизанськ, Приморський край,

РФ). Після закінчення курсів рахівників працював продавцем у магазині постачання для робітників, завідувачем магазину ліспромгоспу, експедитором на хлібозаводі в м. Спаськ-Дальній.

1936 призваний до лав РСЧА. Служив курсантом у 39-у окремому танковому батальйоні 39-ї стрілецької дивізії Приморської групи військ, потім командиром танка. 1939 закінчив курси молодших лейтенантів і отримав військове звання «лейтенант», як кращий з-поміж курсантів у навчанні. З лип. 1939 – командир танкового взводу. На фронтах німецько-радянської війни 1941 – 45 з 1 листоп. 1941. У складі передисло кованого на фронт батальйону брав участь у боях на Південно-Західному фронті, потім у районі Тихвіна. З груд. 1941 – командир танкової роти, з квіт. 1942 – заступник командира танкового батальйону, з черв. 1942 – командир 2-го танкового батальйону 156-ї танкової бригади (38-а армія, Південно-Західний фронт).

У боях західніше м. Куп’янська (біля с. Балаклія, тепер районний центр Харківської обл.) 10 – 12 черв. 1942 танковий екіпаж під його керівництвом знищив 6 протитанкових гармат, 2 мінометні батареї, 20 автомашин і понад 100 ворожих солдат.

22 черв. 1942 у бою в районі с. Новомиколаївка (Шевченківський р-н) знищів разом зі своїм екіпажем 8 танків, 2 протитанкові гармати і бл. 150 солдат вермахту, загинувши в цьому бою.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 5 листоп. 1942 йому за виконання наказів військового командування, героїзм і мужність в боях у Куп’янському та Шевченківському р-нах присвоєно звання Героя Радянського Союзу (посмертно). Нагороджений також орденами Леніна та Червоного Прапора. Поховано (черв. 1942) героя у загальній братський могилі в с. Ковалівка у прифронтовій смузі.

Ім’ям І. Селедцова в його рідному селі названі вулиця і школа, встановлений бюст, а також названа вулиця у м. Партизанську (Приморський край, РФ). 1946 в с. Смородьківка по вул. Куп’янській було влаштовано братську могилу, в яку перенесено останки 27 воїнів з місць первісних санітарних поховань.

У 1981 з братської могили в с. Ковалівка перенесені останки 29 воїнів. У 1967 на могилі було споруджено пам’ятник у вигляді встановленої на східчастому цоколі цегляному, обмурованому бетоном постаменті у формі паралелепіпеда типової залізобетонної скульптури «Воїн з вінком» (вис. 2,65 м), яку відлито на ХСФ. Відкриття пам’ятника відбулося 9 трав. 1967. Перед пам’ятником у 1980-х рр. розташовувався пам’ятний знак (у вигляді скісної стели на цоколі) І. Селедцову.

1990 – 92 братську могилу і пам’ятник (заг. вис. 4,8 м) перенесено з вул. Куп’янської на верхів’я пологого пагорбу (вис. 5 м), де влаштовано меморіальний ансамбль в природному середовищі. До братської могили ведуть широкі триступеневі сходи (7,0 × 15,0 м). Пам’ятник та братська могила розташовані на осі симетрії комплексу і виступають змістовним і композиційним центром усього ансамблю. На братській могилі покладено символічний надгробок (0,5 × 1,05 × 1,75 м), на верхній площині якого вміщено 2 ідентичні меморіальні дошки (0,88 × 0,58 м; з силуміну, пофарбовані дюралюмінієвою фарбою) з епітафією та оновленим переліком похованих воїнів. У центрі верхньої частини дощок – червона зірка та дати початку і кінця німецько-радянської війни; у нижній – геральдичний рельєф з лавровою гірляндою. Біля могили встановлено пам’ятник, виконаний у вигляді обмідненої первісної скульптури (вис. 2,5 м) на постаменті (вис. 2,3 м, діам. 2,0 м) із залізобетонної труби, яку обкладено червоною цеглою. На братській могилі та 5 прямокутних клумбах, які влаштовано на двох терасах, висаджений лілейник.

За пам’ятником, на верхній терасі, двома рядами висаджені декоративні дерева (1-й ряд – ялини, 2-й ряд – берези, акації і тополі), які утворюють урочисте тло для всього ансамблю. На крутому схилі пагорбу обабіч центральних сходів, що складаються з двох парапетів (1,0 × 8,0 × 0,5 м) і надають пам’ятці урочистості, влаштовані відкриті газони. Територія біля пам’ятника, верхні тераси та верхня площадка парапету викладені тротуарними бетонними плитами; праворуч від пам’ятника, на відстані 8 м, встановлений флагшток для підняття Державного прапора. У навколишньому середовищі пам’ятка визначається як урочиста домінанта. Територія об’єкта впорядкована; із заходу, сходу і півдня оточена одноповерховими спорудами.

Джерела та література:

Братська могила радянських воїнів. Харківська обл., Куп’янський р-н, Смородьківська сільрада, с. Смородьківка / Харківський історичний музей: паспорт 2.4.1164; Борисова Т. М. – Матеріали Обласний комунальний заклад «Харківський науково-методичний центр охорони культурної спадщини».

Братська могила радянських воїнів. Харківська обл., Куп’янський р-н., Смородьківська сільрада, с. Смородьківка, вул. Куп’янська, 40 / Обласний комунальний заклад «Харківський науково-методичний центр охорони культурної спадщини»: паспорт об’єкта культурної спадщини; Путятін В. Д. – 18.03.2010.

Облікова картка військового поховання № 913 (440) від 20 червня 1991 р. Куп’янського райвійськкомату // Матеріали Куп’янсько-Шевченківсько-Дворічанського райвійськкомату.

Исаев С. И., Левченко В. Н. Герои – освободители Харьковщины. – Х.: Прапор, 1988.

Калинин В. В., Макаренко Д. Г. Герои подвигов на Харьковщине. – Х.: Прапор, 1970.

Книга Пам’яті України. Харківська область. – Х.: Обласна пошуково-видавнича наукова редакція Книги Пам’яті України, 2003. – Т. 20.

Книга Пам’яті України. Харківська область. Переможці: У 26 т. – Х.: Обласна пошуково-видавнича наукова редакція Книги Пам’яті України, 2008. – Т. 2.

Кукса М. Війна. Куп’янщина. Пам’ять. 60-річчю Великої Перемоги присвячується. КПЛ. Куп’янщина, події, люди. – Куп’янськ; Балаклія: ВД «Балдрук», 2005.

Куп’янську – 350: Історико-економічний огляд / Авт.-укл. А. Григоров. – Х.: Золоті сторінки, 2005.

Лебедєва В. Ворогом не скорений народ // Книга Скорботи України. Харківська область: У 3 т. / Голов. ред. колегія: І. О. Герасимов (голова) та ін., Обласна ред. кол.: І. О. Терехов (голова) та ін. – Х.: Комунальний заклад «Обласна пошуково-видавнича наукова редакція Книги Пам’яті України», 2007. – Т. 3.

Миколаєнко М. Ще одне ім’я героя: На братській могилі встановлена меморіальна дошка з іменами загиблих бійців. – Червоний прапор. – 1975. – 15 лют. //

Памятники истории и культуры Харьковской области (Библиографический указатель). – Х., 1985.

Памятники истории и культуры Украинской ССР: Каталог-справочник. – К.: Наук. думка, 1987.

Удовик І., Кукса М. Україна, Слобожанщина, Куп’янщина. – Куп’янськ: Друкар, 1998. – Кн. 1.

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України: Харківська область. . – К.: 2018 р., с. 111 – 112.