2008 р. Чудо-розкопка

Віктор Мельничук

Дата: 08.10.2008

На початку минулого тижня рівнянин Олександр Філінський, копаючи канал біля власного дому в мікрорайоні “Північний”, натрапив на кістки. Спершу подумав, що вони належать домашній тварині, яку там закопав тесть. Однак коли лопата скреготнула по кремнію і господар витягнув із землі давній ніж, йому довелося змінити думку.

Канаву біля дому О. Філінський копав, щоб перенести водопровід. Знайшов кістки і, подумавши на тестя, почав відкидати їх убік. “Коли знайшов першого ножа, подумав, що то щебінь, – розповів газеті “Рівне вечірнє” Олександр Філінський. – Але дивлюся: ні – ніж. Тоді почав обережніше копати. Згодом знайшов іще один ніж, а невдовзі – глиняну чашу. Мій зять Василь відніс знайдене в музей, там сказали, що це дуже давні й цінні знахідки. Мало вірю в те, що сакральні речі можуть накликати біду – ми всі живемо на кістках, їх можна знайти в будь-якому місці. Знайдені предмети передам у музей, нехай інші люди побачать, сам уже достатньо їх роздивився”.

У своєму будинку пан Філінський живе 35 років і досі нічого такого не знаходив. Про цікаву й незвичну знахідку вже дізналися всі сусіди, приходили на “оглядини”. А ще Олександр Філінський хоче показати знайдені предмети своїм родичам.

На місце знахідки відразу приїхали археологи й розпочали роботу. Кажуть, що це поховання належить до періоду кінця енеоліту, тобто IV – початку III тисячоліття до нашої ери. Ще більшої цінності знахідці додає те, що на Рівненщині фактично немає поховань, які належать до фіналу трипільської культури. До того ж, поховання на подвір’ї пана Філінського є унікальним – воно інгумаційне.

Як розповів старший науковий співробітник відділу охорони культурної спадщини при Рівненському обласному краєзнавчому музеї Валерій Самолюк, на Рівненщині такий могильник досліджували в Острозі. А поширенішими є кремаційні поховання, тобто коли померлого спалювали. Кілька таких захоронень виявили на Волині.

За словами Валерія Самолюка, хоча Трипіллю надають багато уваги та значення, але про поховання, що належать до цієї культури, майже нічого не відомо. У цьому могильнику кістки в поганому стані – вони розсипаються. Тому, щоб підняти їх на поверхню, потрібно трохи більше часу. Часто в похованнях знаходять поховальний інвентар: зброю, посуд, ножі, прикраси. Коли людина відходила в інший світ, у її могилу обов’язково клали посудину з дарами, їжу, тобто все те, що може знадобитися їй у загробному житті.

Кістяк, знайдений на подвір’ї пана Філінського, радше за все, чоловічий, оскільки поряд були ножі, які знайшов господар будинку, та крем’яна шліфована сокира, виявлена фахівцями. А зіпсована емаль зубів – свідчення того, що це був землероб, адже рослинна їжа, на відміну від м’яса, швидко руйнує емаль.

Окрім ножів, у похованні була ліпна посудина – тарілка. Цей предмет характерний для всіх давніх поховань. Тарілка була пофарбована в бордовий колір, на ній збереглися рештки фарби, оздоблення характерне для пізнього Трипілля. Її обідок окаймований зубцями, характерними для тогочасних західних культур.

Неподалік виявили ще чотири посудини: три цілі, а одну пошкоджену фундаментом будинку. Серед цілих – вазоподібна, циліндрична з вушками, розташованими на денці, й амфора, але фундамент будинку пошкодив кубок. Валерій Самолюк припускає, що цей посуд належить до волинсько-люблінської культури. Втім, щоб сказати однозначно, потрібно проаналізувати та вивчити знайдене.

Джерело: “Львівська газета”