Могила Г. Л. Середи
Надія Шейміна
Могила Г. Л. Середи (іст.) Вул. Північно-Промислова, центральний міський цвинтар, на Алеї почесних поховань.
Середа Григорій Лукич (25.10.1919, с. Павло-Григорівка, нині Верхньодніпровського р-ну, Дніпропетровська обл. – 07.12.1988, м. Орджонікідзе (нині м. Покров), Дніпропетровська обл.) – Герой Соціалістичної Праці (1958), керівник гірничозбагачувальної галузі.
Закінчив Криворізький гірничий інститут за спеціальністю «гірничий інженер» та отримав направлення на рудник ім. Орджонікідзе.
У 1941 – 1945 рр. брав участь у бойових діях Другої світової війни; воював у винищувальній та штурмовій авіації.
Після закінчення війни повернувся на рудник ім. Орджонікідзе.
Могила Г. Л. Середи 117 Працював майстром, гірничим інженером, головним інженером рудоуправління. 13 вересня 1955 р. Г. Л. Середа був призначений керуючим рудника ім. Орджонікідзе, а в 1964 р. – керуючим тресту «Орджонікідзе – Марганець». У 1970 – 1985 рр. керував Орджонікідзевським гірничо-збагачувальним комбінатом, який першим у країні після проведення вскришних робіт почав проводити рекультивацію земель.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 19 липня 1958 р. за особистий внесок у виконання плану по видобутку марганцевої руди Середі Григорію Лукичу присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці.
У 1988 р. за організацію раціональної розробки надр та рекультивацію земель у марганцеворудних кар’єрах Орджонікідзевського гірничозбагачувального комбінату присвоєно звання лауреата Державної премії СРСР у галузі науки і техніки. Нагороджений орденом Леніна, золотою медаллю «Серп та Молот». Помер 7 грудня 1988 р.
На могилі встановлені надгробок та пілон із червоного граніту з карбованим портретом похованого й меморіальним написом. Територія навколо поховання викладена гранітними плитами та оточена металевим забором.
Література:
1. История городов и сел Украинской ССР. Днепропетровская область. К.: Главная редакция УСЭ, 1977. С. 527, 528.
2. Шевченко С. Н., Кучеров Е. Д., Дорошев С. В. Трудовая слава Днепропетровщины. Д.: Ліра, 2013. С. 248 – 249.
Джерело: . – Дніпро: Журфонд, 2020 р., с. 116 – 117.