Пам’ятний знак Тхору Г.І.

Віра Павленко

Пам’ятний знак Тхору Г.І., 1960 (іст.). Центр села Підлипне, біля церкви.

Тхор Григорій Іларіонович (15.09.1903 – 02. 1943) – Герой Радянського Союзу, генерал, уродженець с. Підлипне.

Народився у сім’ї робітника конотопських залізничних майстерень. У 1917 закінчив церковно-парафіяльну школу, працював на телеграфі. З жовтня 1923 – у лавах Червоної Армії. Закінчив у Сумах курси молодших командирів. Майже до 1925 служив у Первомайську Одеської області. Після закінчення у 1929 Кремлівської військової школи ім. ВЦВК служив командиром взводу 284-го стрілецького полку 95-ї стрілецької дивізії у Ленінакані (Вірменія). У 1931 навчався в аероклубі, закінчив курси льотчиківспостерігачів. У тому ж році направлений у 52-у окрему ескадрилью (м. Гомель, Білорусія). З січня 1933 по травень 1935 навчався у Борисоглібській (Воронезька область, Російська Федерація) школі льотчиків ім. Чкалова, після закінчення якої одержав звання лейтенанта і направлення в 45-у крейсерську ескадрилью в Моніно під Москвою. Одержав спеціальність льотчик швидкісного бомбардувальника (СБ). Брав участь у повітряних парадах над Москвою. Постановою ВЦВК СРСР від 25.05.1936 нагороджений орденом «Знак Пошани» за успіхи в бойовій, політичній і технічній підготовці. У 1936 відправлений до Іспанії для боротьби з нацизмом. Здійснив 102 бойових вильоти. Нагороджений двома орденами бойового Червоного Прапора.

Після повернення з Іспанії призначений командиром 64 бомбардувальної бригади Забайкальського військового округу. У 1937 – 39 служив у Китаї. Був радником з авіації при командуванні Китайської Народно-Визвольної армії. Проявляв зразки високої льотної майстерності. У травні 1939 нагороджений китайським орденом «За заслуги в будівництві та бойових діях сухопутних, морських і повітряних сил країни». Нагороджений орденами Леніна і Червоного Прапора. У 1940 присвоєно звання генерал-майор авіації.

На початку Другої світової війни призначений заступником командуючого 62-го бомбардувальної авіадивізії. Брав участь у бойових діях на березі р. Десна, за 35 км від м. Чернігів. 18 вересня 1941 в районі сіл Мелехи – Загребелля під Пирятином групу військ Південно-Західного фронту оточили німці. У нерівному бою генерал був тяжко поранений, потрапив у полон. Військовополонених відправили до табору, що розташувався у м. Лодзь (Польща). Там генерал очолив рух опору нацистам, за що його у березні 1942 відправили до міжнародного табору військовополонених офіцерів у м. Хамельбург (Німеччина). У грудні 1942 потрапив до гестапівської тюрми м. Нюрнберг. Після жорстоких тортур у лютому 1943 генерал був розстріляний.

Наказом Міністра оборони СРСР від 12.03.1959 його ім’я навічно занесено в списки Нського бомбардувального авіаційного полку. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 червня 1991 генералу Г.Тхору присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Ім’ям Героя названі вулиці у м. Конотоп, с. Підлипному. Ім’я генерала Г.Тхора носить Підлепенська середня школа.

Цегляний потинькований обеліск пірамідальної форми /4,0 м/ на постаменті /1,7 м /. На верхівці обеліску закріплено металеву модель літака /0,6 м /. На чоловому боці – гранітна дошка з написом.

[Памятники истории и культуры Украинской ССР : каталог-справочник. – К., 1987. – С.463; История городов и сел Украинской ССР. Сумская область. – К., 1980. – С.293; Книга Пам’яті України. Сумська область. У 14 т. – Суми, 1995. – Т 5. – С. 40; Нестеренко П. Подвигу вогонь незгасний / П. Нестеренко. – Суми, 2000. – С. 13 – 35; Дудка А. Ф. Судьба генерала : Документальная повесть / А. Ф. Дудка. – Х.: Прапор, 1995. – 174 с.]

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 486 – 487.