Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Змагатимеш до посилення сили, слави, багатства і простору Української держави

Богдан Хмельницький

?

1966 р. Історія українського мистецтва

Розмір зображення: 606:800 піксел

Апсида Юр’євої божниці в Острі. 1098 р.

Джерело: Історія українського мистецтва. – К.: Наукова думка, 1966 р., т. 1, с. 184.

На землях Переяславського князівства відомі ще дві будівлі тих часів, які за типом, будівельною технікою і формами, безперечно, належать до переяславської архітектури. Це Юр’єва божниця (Михайлівська церква; іл. 139) в Острі (стародавньому містечку, яке збудував Володимир Мономах у 1098 р.) та Летська божниця Володимира Мономаха (1106 p.), незначні залишки якої було досліджено в Борисполі на Київщині. Від Летської божниці збереглися лише рештки фундаментів, тому про неї ми можемо сказати тільки, що ця невелика однонефна споруда була подібна до переяславських будівель.

Юр’єва божниця в Острі – єдина пам’ятка переяславської культової архітектури, що збереглася, хоч і фрагментарно, до наших днів. Від неї залишилася східна частина з апсидою, розписаною фресками. Очевидно, божницю було збудовано одночасно з Остерським замком у 1098 році і вона правила за каплицю феодального замка Володимира Мономаха і Юрія Долгорукого (замок стояв на пагорбі над долиною річки Десни). Божниця, напевно, мала якесь значення в системі оборони замка.

План будівлі не досить з’ясовано розкопками. Невідомо також, яким було перекриття храму. Якщо припустити, що храм було збудовано за звичайною хрестовокупольною системою, і вважати за другу пару опорних стовпів стіни нартекса або причільні стіни апсиди, то в плані замість квадрата матимемо прямокутник, який важко перекрити звичайним куполом. За літописними даними, дерев’яний верх Остерської божниці був «надрублений деревом» – можливо, над коробовим склепінням. Надзвичайно мальовниче враження справляє кладка стіни апсиди, виконана мішаним способом з дбайливим підрізуванням швів. На ребрах цеглин зустрічаються знаки майстрів, що було характерним для будівель Чернігова та ряду інших земель стародавньої Русі. [М. Макаренко. Старогородська «Божниця» та її малювання. К., 1928]

Джерело: Історія українського мистецтва. – К.: Наукова думка, 1966 р., т. 1, с. 184 – 185.