Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ненавистю і безоглядною боротьбою прийматимеш
ворогів твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

Церква св.Михаїла

Церква св.Михаїла

Онок Виноградівський район

Церква св. арх. Михайла. 1877. (УПЦ)

Першу церкву побудували там, де нині школа.

У 1775 р. згадують дерев’яну церкву, збудовану парохіянами 1761 р. Ця церква, що стояла в Шияні, поступилася місцем новій мурованій базилічній церкві. Ініціював будівництво Ілля Тупиця, який став її першим куратором і мальоване зображення якого збереглося на східній стіні нави, а землю дав В. Ланко. Фундамент і стіни церкви вимурували з каменю, який привозили з Сільця, вежу – з великої цегли, виготовленої вручну в Іршаві. Надбанний хрест встановили майстри-висотники Степан Потокі та Петро Буря. У 1920 р. шинґлове покриття дахів замінено бляшаним. Плафон церки розписали місцеві художники, а стіни, як розповідають у селі, – майстри з Італії. Іконостас за взірцем маріяповчанського вирізьбив місцевий різьбяр Фірцак у 1870 р. (місце, де він жив, ще й тепер називають Майстерною).

У 1936 р. будівельник Іван Ґербер спорудив хори. Люди пам’ятають священика Андрія Глебу, за якого в 1960-х роках провели реставрацію всередині церкви, а в 1970-х – зовнішній ремонт.

Церква має двоє дверей, прикрашених мотивом виноградної лози, – на західному та південному фасадах.

У серпні 1997 р. в церкві сталася пожежа, що знищила іконостас, старі книги та інші цінності.

Поряд у 1928 р. споруджено дзвіницю, що несе три дзвони. На малому дзвоні написи стерто, інший дзвін виготовили в 1904 р. Розповідають, що третій дзвін, на якому написано імена всіх пожертвувачів, під час війни везли на переробку, але дорогою місцевий єврей скинув його і заховав у вербнику, а згодом дзвін повернули в село.

Тепер церква належить православним, а греко-католики правлять у фарі, але вже мають проект нової церкви, розроблений ужгородськими архітекторами А. Медвецьким та І. Бондаренком.

Основний камінь майбутньої церкви освятив 13 вересня 1998 р. єпископ Іван Семедій. Очолив спорудження храму куратор Іван Ланко.

Джерело: Сирохман М. Церкви України: Закарпаття. – Льв.: 2000 р., с. 358 – 359.