Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Пімсти смерть великих лицарів

Богдан Хмельницький

?

1974 р. Паспортна інформація

Скіфське городище

Пам’ятка археології

VII – VI ст. до н.е.

Розміщення:

Вінницька обл., м. Немирів, в 4 км на схід від міста, 300 м від траси Немирів-Гайсин, на горбах.

Загальний опис:

Городище в плані округле, злегка видовжене із заходу на схід, перетинається невеликою річкою Міркою. Оточене великими валами довжиною до 3,5 км і заввишки 5-9 м. Із зовнішнього боку підхід до городища утруднений ровом, що сягає 20 м в ширину і глибиною місцями до 5 м. Площа городища – понад 100 га. Північна і південна частини городища мають по 4 в’їзди. В центрі, вздовж лівого берега річки, розташована центральна укріплена частина – замчище. З півночі, заходу та сходу воно захищене ровом і невисоким валом. Зовнішні вали насипані у VI ст. до н.е. з глини, основу їх складають каміння і колоди. Внутрішній вал складається з колод на кам’яній основі.

В ранньоскіфський період заселено було тільки замчище. Культурне нашарування тут місцями сягає 1 м. На його території насипаний великий зольник. Під час розкопок замчища С.С. Гамченко знайшов три поховання скіфського часу в ямах, перекритих деревом. В похованнях знаходився типовий скіфський посуд.

Розкопками експедиції М.І. Артамонова досліджено три скіфських землянки з глиняними вогнищами, багато господарських ям, зольників.

Землянки в плані круглі з центральним стовпом, обличковані деревом, їх розміри – від 4,5 до 7 м в діаметрі. Знайдено велику кількість виробів з бронзи (наконечники стріл, цвяхоподібні шпильки, сережки тощо) і глини (прясла, намисто, котушки). Кераміка прикрашена по тулову і краю вінець ямками, валиком, наколами. Рання кераміка своїми формами аналогічна кераміці чорноліської культури. Із нових форм, характерних для східного Поділля, відомі котли циліндрично-конічних форм, прикрашені по краю валиком та наколами. Відмінною рисою виробів з глини на Немирівському городищі є полірована кераміка чорного та бурого кольорів, яка представлена корчагами, черпаками з низьким туловом і високою ручкою, прикрашеними канелюрами й наліпами. Наявність канелюрованої кераміки з наліпами говорить про великий вплив на скіфські племена Побужжя культури фракійського гальштату. Населення городища вело жваву торгівлю з Ольвією, про що свідчать знахідки бронзових ручок від люстерок, шпильки з бронзи та інших предметів ольвійського виробництва. Цікаві знахідки чорнолакового посуду родоського виробництва.

Історична довідка ,відомості про дослідження:

Вперше територія городища була заселена в епоху неоліту племенами трипільської культури, потім – в передскіфський період та в епоху Київської Русі.

Стало відоме науці після виходу в світ у 1911 р. статті О.О. Спіцина “Скифия и Гальштадт”.

Матеріали розкопок зберігаються у фондах Ермітажу. У 1909 р. розкопки на городищі провів С.С. Гамченко, вивчаючи трипільську культуру на Поділлі.

У 1910 р. городище дослідив О.О. Спіцин.

У передвоєнні роки тут розпочав розкопки Г.Д. Смірнов, але Велика Вітчизняна війна перешкодила їх продовженню.

У 1947-1953 рр. археологічна експедиція з Ермітажу та ЛДУ під керівництвом М.І. Артамонова дослідила територію городища.

Облікова інформація:

Взято під охорону згідно постанови Ради Міністрів УРСР № 711 від 21.07.1968 р.

Охоронний № : 687.

Основна бібліографія, архівні дані:

Гамченко С.С. Археологические исследования в 1909 году в Подолии по трипольской культуре (Рукопись) / НА ИА АН СССР.- Р-2703.

Спицин А.А. Скифия и Гальштадт // Сб. арх. статей, поднесенных графу Бобринскому А.А.- СПб, 1911.- С.165-168.

Артамонов М.И. Некоторые итоги пятилетних исследований Юго-Подольской археологической экспедиции // КСИА УССР.- К., 1955 .

Артамонов М.И. Археологические исследования в Южной Подолии // Вестник ЛГУ. – 1948. – № 11. – С.177-180.

Археологія УРСР. – К., 1971. – Т.2 – С.94.

Граков Б.Н. Скифы. – М., 1971. – С.122.

Ілюстративні матеріали:

Скіфське городище VII – VI ст. до н.е. Схематичний генплан.

Скіфське городище VII – VI ст. до н.е. Західна сторона замчища.

Скіфське городище VII – VI ст. до н.е. В’їзд з північно-західної сторони.