Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не дозволиш нікому плямити слави, ні честі твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

Парк

Парк кін. 19 ст. [Державний реєстр національного культурного надбання: пам’ятки містобудування і архітектури України (проект). – Пам’ятки України, 1999 р., № 2-3].

Парк занимает площадь 85 га. Наиболее интенсивные работы по его созданию проводились в конце XIX в. Территория характеризуется мягко выраженным рельефом с пологим склоном к пруду. Планировка преимущественно пейзажная, хотя и подчинена главной архитектурной доминанте – дворцу. Характерным для парка является включение в композицию четко выраженных элементов регулярной планировки. Это партер (0,75 га), примыкающий к юго-восточному фасаду дворца, центральная поляна у паркового фасада. Парк насчитывает около 80 видов деревьев и кустарников. Основной ассортимент: дуб, сосна обыкновенная, черная и Веймутова, бук красный, акация белая, ель обыкновенная и голубая, граб, пихта, ясень, кофейное дерево, гинкго, платан и др. [Памятники градостроительства и архитектуры УССР. – К.: Будівельник, 1985 г., т. 2, с. 24)

Немирівський парк створено наприкінці XVII ст. на землях польського магнати Болеслава Потоцького. З 1887 р. парком володіла княгиня Щербатова. Вона збільшила площу парку, почала будівництво нового палацу на місці старого. Палац будували 40 років за проектом архітекторів Гринера та Крамажа. У південній частині парку створено систему ставків.

До наших днів межі парку не зазнавали суттєвих змін. Збереглися палац і деякі господарські споруди, а також ставки. Але на території парку було побудовано кілька сучасних корпусів санаторію. Збереглася ділянка садово-паркового ландшафту регулярного стилю. Перед східним фасадом палацу розташовано французький сад. Для його створення використано граб звичайний, з якого шляхом стрижки утворено стіну, зустрічаються також ялини та тис, а візерунки партеру складають насадження самшиту. У пейзажній частині парку на супісках було створено сосновий ліс (він займає майже 50 відсотків площі парку), а на сірих лісових ґрунтах – листяний, в якому нині переважає ясен звичайний, зустрічаються також дуби звичайні, завтовшки понад 1 м і висотою 22-25 м. Свого часу в парку зростало 250 видів і форм дерев і кущів, нині – близько 120. Із старих дерев інтродуцентів збереглися гінко дволопатеве, сосни чорна та Веймутова, псевдо тсуга, ялина європейська, платан західний, софора японська та ін.