Могила Самка В.Г.

Федір Яковенко

Могила Самка В.Г., 1984 (іст.). На Центральному кладовищі.

Самко Володимир Георгійович (22.08.1925, с. Мутин – 21.09.1984, там же) – кавалер трьох орденів Слави.

У Червоній Армії з 16 вересня 1943. Воював у складі 77-го окремого саперного батальйону 205-го гвардійського Львівського стрілецького полку 70-ї гвардійської Глухівської стрілецької дивізії.

За розмінування у грудні 1944 мосту через річку Вислока в районі польського міста Дембовець, нагороджений орденом Слави третього ступеня.

У січні 1945 за захоплення плацдарму на р. Вісла, забезпечення переправи стрілецького батальйону і відбиття контратаки ворога був відзначений орденом Слави другого ступеня.

Орден Слави першого ступеня отримав за врятування командира дивізії на річці Опава.

У квітні 1947 демобілізувався. Нагороджений медаллю «За відвагу». Працював у колгоспі «Україна» у рідному селі.

У 1985 на могилі встановлено гранітний обеліск /1,45 м/ з написами на його чоловому боці.

[Сумщина в іменах : енциклопедичний довідник. – Суми, 2003. – С. 392; Сереженко М. Г. Шлях солдата / М. Г. Сереженко // Маяк комунізму. – 1984. – 6 жовтня. – С. 2.]

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 636.