Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Здобудеш Українську державу
або згинеш у боротьбі за неї!

Богдан Хмельницький

?

Костел св.Петра і Павла

Костел св.Петра і Павла

Розмір зображення: 800:600 піксел

Костел єзуїтів 1610 р. [Пам’ятники архітектури УРСР, що перебувають під державною охороною: список. – К.: Держбудвидав, 1956 р., с. 51].

Костел єзуїтів 1610 р. [Постанова Ради міністрів УРСР “Про впорядкування справи обліку та охорони пам’ятників архітектури на території Української РСР” № 970 від 24.08.1963 р.].

Костел єзуїтів 1610 – 1630 рр. [Державний реєстр національного культурного надбання: пам’ятки містобудування і архітектури України (проект). – Пам’ятки України, 1999 р., № 2-3].

В 1740 р. майстер Франціск Екштейн з м.Брно (Моравія) почав працювати над розписом костелу єзуїтів. На склепінні він виконав зображення Христа, який віддає ключі св.Петру; над головним вівтарем – св.Петра між убогими та алегоричними фігурами 4 частин світу. Над хорами він зобразив апостола Петра, який проповідує в храмі, навколо нього святі з ордену єзуїтів. У бічних каплицях він змалював чудеса святих ордену. Він помер, не закінчивши роботи.

Розпис продовжив його син Себастіян, котрий прибув до Львова в 1741 р. Він виконав апофеоз Ігнатійя Лойоли на склепінні головної нави та зображення святих патронів польщі на склепіннях бічних нав [Жолтовський П.М. Художнє життя на Україні в 16 – 18 ст. – К.: 1983 р., с. 130].

В 1741 р. чеський маляр-єзуїт Себастьян Бах під керівництвом Ф.Екштейна працював над розписом костелу [Жолтовський П.М. Художнє життя на Україні в 16 – 18 ст. – К.: 1983 р., с. 114].

Італієць Петро Мордесі прибув до Львова і в 1617 р. став підмайстром, а в 1625 р. – майстром цеху. Виконував різьбу для костелу єзуїтів, якісь роботи у Кременці. Помер в 1633 р. [Жолтовський П.М. Художнє життя на Україні в 16 – 18 ст. – К.: 1983 р., с. 149].

У 1735 р. львівський маляр Стефан відновив старий образ у костелі [Жолтовський П.М. Художнє життя на Україні в 16 – 18 ст. – К.: 1983 р., с. 164].

В 1702 р. на південь від костелу споруджено дзвіницю висотою 100 м (найвищу у Львові). В 1830 р. міська влада, вражена катастрофою ратушної вежі, наказала розібрати верхні яруси, і тепер дзвіниця є нижчою від костелу.

Степан Сус повідомив про хід реставрацію фресок Григорія Екштайна (18 ст.) у костелі (8.12.2017 р.)

Цьому храму присвячена спеціальна сторінка